СІМЕЙСТВО СКОПИНИЕ (PANDIONIDAE)

Єдиний вид сімейства скопиних — скопи (Pandion haliaetus) має космополітичне поширення, зустрічаючись поблизу водойм. Вона живе в Європі й Азії (крім тундр, на південь до Іспанії, Середземномор’я й Південного Китаю), у Північній Африці, Австралії, Північній Америці, на ряді островів у Тихому океані. У північній частині гніздової області скопи перелетна, зимує в Південній Африці, Індії, Індокитаєві, на півдні Північної Америки.
У нашу країну скопи прилітає у квітні, коли водойми звільняються від льодового покриву, летить на зимівлю у вересні.
Довжина скопи 55—60 див, вага 1, 3—1, 9 кг. Самки крупніше самців, фарбування обох підлог однакові. Спинна сторона скопи пофарбована в темно-бурий цвіт (у молодих перволітків пір’я з білуватими облямівками), черевна сторона біла, звичайно з буруватими пестринами на зобі. Голова біла з бурими пестринами й чорною смугою в області ока й вух. Радужина жовта, дзьоб і пазурі чорні, ноги свинцово- або зеленувато-сірі. Оперення скопи тверде, припасоване до тіла. Крила довгий і гострі, хвіст відносно короткий і вузький. Лабети сильні, з довгими круто загнутими пазурами й з безперою цівкою; нижня поверхня пальців покрита загостреними шипиками; зовнішній палець оборотний, тобто може бути звернений назад.
Поширено скопу поблизу водойм, богатих рибою. Гніздиться частіше поодинці, але іноді групами (у спокійних місцевостях з рясним видобутком). Гнізда побудовані із суків, більші, використаються звичайно довгий час. Розташовано вони на деревах, на скелях, іноді й на землі.
У нашій країні скопи приступає до гніздування наприкінці квітня — початку травня, коли в гніздах знаходять повну кладку з 3 (рідко з 2 або 4) яєць, блакитнуватих або буруватих з темно-бурими мітками. Насиджує самка протягом приблизно 35 днів, бути може, при деякій участі самця. Пташенята в гнізді перебувають близько 8 тижнів і вилітають із нього наприкінці липня й у серпні.
Основна їжа скопи — риба середньої величини. Однак у випадку відсутності або малої кількості риби вона годується дрібними ссавцями (гризунами – ховрашками, мишами й т.д.), жабами, зрідка птахами.
Добуває рибу скопи дуже своєрідно. Вона літає на висоті 20-25 м над водоймою. Углядівши видобуток, складає крила й, витягнувши лабети, кидається у воду, іноді при цьому повністю в неї поринаючи. Рибу залежно від величини захоплює або двома лабетами, або однієї.
Хоча скопи годується й корисними рибами, шкідливої для рибного господарства її вважати не слід, тому що птах ця рідка й нечисленна.
У багатьох країнах скопи охороняється як цікавий пам’ятник природи.