СІМЕЙСТВО БЕЗВУХІ ВАРАНИ (LANTHANOTIDAE)

Єдиний нині живучий представник цього сімейства — калимантанский безвухий варан (Lanthanotus borneensis) належить до числа найцікавіших й у той же час дуже маловивчених сучасних плазуючих. Тривалий час на підставі деякої зовнішньої подібності цю зовсім нешкідливу ящірку відносили до сімейства американських ядозубів, яких вона дійсно трохи нагадує формою голови й коротких ніг.
Дорослий безвухий варан досягає 40 див у довжину, з яких помітно менш половини доводиться на короткий і трохи сплощений з боків хвіст. Голова й тіло його покриті дрібною однорідною лускою, серед якої на спині й боках декількома поздовжніми рядами розташовані збільшені конічні луски, що тривають на верхній стороні хвоста й придающие тварині своєрідний крокодилоподобний вид. На порівняно великій закругленій попереду голові обертають на себе увага невеликі очі з роздільними століттями, нижнє з яких постачено прозорим віконцем. Зовнішній вушний отвір повністю відсутнє, що послужило приводом до назви самої тварини. Довгий і дуже рухлива мова цієї ящірки втягується в особливу піхву, як у варанів і змій. Фарбування верхньої сторони її тіла червонувата або коричнювато-бура, нижньої – охристая з темними поздовжніми плямами.
По будові черепа лантанотуси близькі до сучасних варанів, відрізняючись від них відсутністю верхньої скроневої дуги й наявністю зубів на піднебінні й криловидних костях. Зазначені ознаки, так само як і будова язика, зближають їх з деякими сучасними зміями, зокрема з пітонами, що свідчить на користь походження змій від подібних варанообразних ящірок.
Спосіб життя безвухого варана майже невідомий. Його зустрічали в нічний час, тоді як удень знаходили в глибоких норах, що викопують по берегах водойм. По суші пересувається повільно, змієподібно изгибаясь всім тілом, але зате превосходно плаває й поринає. У неволі, за спостереженнями Р. Мертенса, лантанотуси більшу частину часу проводять у воді, залишаючись іноді по напівгодині й більше на дні басейну або висуваючи на поверхню лише кінчик морди з ніздрями.
У тераріумі вони харчуються тільки м’ясом риб і свіжим жовтком курячих і черепашачих яєць, причому, подібно зміям, можуть подовгу відмовлятися від їжі.
Хоча із часу відкриття цих ящірок пройшло вже близько 100 років, за все це час їх було добуто не більше 35 екземплярів, причому всі вони зустрінуті на порівняно невеликій території в северозападной частини острова Калимантан.