СІМЕЙСТВО НІЧНІ ЯЩІРКИ (XANTUSIIDAE)

По ряду ознак стосовні до цього сімейства невеликі ящірки займають як би проміжне положення між гекконами й сцинками. З першими їх зближають двоввігнуті хребці, відсутність рухливих вік і щелевидная форма зіниць. Принаймні в одного з відомих видів за анальним отвором виявлені властиві гекконам невеликі мішечки з ув’язненими в них шкірними кісточками. З іншого боку, вони мають цілком розвинені скроневі дуги й наскрізний тім’яний отвір, що характерно для сімейства сцинкових.
Верхня сторона помітно приплющеного тіла й добре розвинених ніг нічних ящірок покрита дрібною круглою лускою, перемішаної іноді з більшими конічними горбками. Голову їх покривають великі, симетрично лежачі щитки, а на череві правильними рядами розташовані розширені пластинки. У всіх видів є стегнові пори. Найбільш великі досягають 12-15 див довжини, включаючи короткий, що легко обламується хвіст.
Місцеперебування нічних ящірок відрізняються помітною розмаїтістю й різні в представників різних пологів. Одні з них зустрічаються в лісах, інші предпочитают кам’янисті напівпустелі й скелі, деякі живуть серед великої гальки на морських узбережжях. Харчуються всілякими комахами, павуками, багатоніжками й скорпіонами, яких добувають у нічний час, ховаючись удень під каменями, стовбурами повалених дерев, у печерах й інших притулках.
Всі види живородящи. На ранніх стадіях розвитку ембріони укладені в тонку напівпрозору оболонку, що незабаром розсмоктується у зв’язку з розвитком плаценти – кровоносних судин у стінках яйцепроводів матері, через які дитинчата одержують харчування. Самки народжують до 9 дитинчат, ембріональний розвиток яких триває близько 4 місяців.
До сімейства ставиться всього 4 роди з 11 видами, розповсюдженими на південно-заході США, у Мексиці й Центральній Америці, включаючи Кубу й деякі прилежащие острова.
Найбільш численної й більше інших вивченою групою нічних ящірок є рід Xantusia, 5 видів якого зустрічається в південно-західних штатах США й на декількох невеликих островах у південних берегів Каліфорнійського півострова. Більше інших відома сягаюча 12 див у довжину деревна нічна ящірка (Xantusia vigilis). Зверху вона коричнюватий або кремовий кольори із численними чорними цятками й цяточками, згрупованими більш-менш правильними поздовжніми рядами.
Живе в лісах, де у великій кількості тримається під поваленими стовбурами дерев і каменями, виходячи із притулків лише з настанням сутінків і вночі. Строки появи молодих дуже розтягнуті, і недавно народжені ящірки, довжиною близько 50 мм, зустрічаються з кінця серпня по кінець грудня. За спостереженнями американського зоолога Каулса, незадовго перед родами самка стає дуже неспокійної, часто облизує очі й губи й періодично піднімає на витягнутих ногах. Незабаром вона різко випрямляє задні ноги й сильно нагинається вперед таким чином, що майже стосується кінчиком морди підстави трохи піднятого хвоста. Залишаючись у такому положенні, вона захоплює й розриває зубами ембріональну оболонку, що з’являється на світло, звільняючи находящуюся усередині її новонароджену ящеричку, що падає на землю й зараз же відбігає убік. Мати ж повністю витягає із клоаки порожню оболонку й, проковтнувши її, приступає до звільнення наступного немовляти.