СІМЕЙСТВО ЧЕРВОПОДІБНІ ЯЩІРКИ (DIBAMIDAE Й ANELYTROPSIDAE)

Обоє сімейства поєднують усього кілька видів невеликих, позбавлених ніг безоких і безвухих ящірок, ведучих образ, що риє, життя й по зовнішньому вигляді дощових хробаків, що надзвичайно нагадують. По будові черепа вони близькі до розглянутого вище чешуеногам.
До першого із цих сімейств належить усього 3 види роду Dibamus, розповсюджених у Південній Індонезії, на Філіппінських островах і на Новій Гвінеї.
Сягаючий 20 див у довжину дибамус новогвінейський (Dibamus hovaeguineae) має тонкою, покритою дрібною лускою червоподібне тіло, що непомітно переходить у коротке, позбавлене око приостренную голову, покриту всього трьома збільшеними щитками. По сторонах анального отвору в самців зберігаються ледь помітні рудименти задніх кінцівок, відсутні в самок. Загальне фарбування тіла коричнювата або червонясто-бура, трохи більше світла на череві.
У Південній Індонезії, на острові Ко-модо, дибамуси зустрічаються на пологих схилах у густому тропічному лісі, де їх можна виявити під більшими, вросшими в землю каменями. Якщо підняти камінь, тварина швидка уползает у вузьку земляну норку, рухами й видами нагадуючи звичайного дощового хробака.
Розмножуються ці ящірки шляхом откладки яєць, які, як й у гекконов, укладені у тверду вапняну оболонку. Відомі випадки знаходження їхніх яєць у гниючій деревині упалих дерев.
Усього одним видом представлене сімейство Anelytropsidae. Не перевищуючий 20 див у довжину Anelytropsis papillosus відомий лише по декількох екземплярах із Центральної й Східної Мексики. Один з них був добутий під гниючим деревним стовбуром, а інші в гніздах термітів, видимо, і складову їжу цих своєрідних ящірок.