ЗАГІН БЕЗНОГІ ЗЕМНОВОДНІ (APODA, АБО GYMNOPHIONA)

До цього загону ставиться всього 56 видів, поєднуваних в 19 пологів й одне сімейство червяг (Caeciliidae), що нагадують по зовнішньому вигляді великих хробаків або змій.

Поверхня їх подовженого, червоподібного тіла розділена кільцевими перехопленнями, число яких може досягати 400. Шкіра голими, багата залозами, що рясно змочують поверхня їдким слизом. Парних кінцівок й їхніх поясів немає; хвоста також ні, і клоака відкривається майже на самому кінці тіла. Всі червяги, за винятком деяких представників двох пологів (Typhlonectes, Dermophis), що живуть у воді, ведуть підземний спосіб життя, прокладаючи ходи у вологому тропічному ґрунті.
У зв’язку з образом, що риє, життя червяги втратили кінцівки, тіло їх подовжилося, ліва легеня витягнулася в довгий мішок, а праве дуже вкоротилося (як у змій) ; витягнулися й стали вузькими стрічками бруньки. Безногі втратили барабанну перетинку й середнє вухо (як і змії); очі їх сховані під шкірою або навіть під костями. Але як пристосування до підземного життя в них сильно розвинений нюх і дотик. На голові червяг є маленьке щупальце, що міститься в спеціальній шкірній ямці. Усередині ямки відкривається протока очної залози, що раніше помилково вважали отрутної. Червяги постійно висувають щупальце з ямки, як ящірки язик, – це їхній орган дотику й нюху.
Очевидно, у зв’язку з підземним існуванням у червяг розвилося й внутрішнє запліднення; клоака в самців, що має спеціальну мускулатуру, може вивертатися й служить копулятивним органом
Поряд із цими спеціалізованими ознаками червяги володіють рядом примітивних рис організації, які зближають їх із древніми панцирними земноводними. До числа таких ознак ставляться сховані під шкірою кісткові лусочки – залишки луски древніх земноводних, надзвичайно сильно розвиненої покривної кістки черепа, зчленування слуховой кісточки із квадратної, неповна перегородка між передсердями, позбавлений поздовжнього клапана артеріальний конус, двоввігнуті хребці, добре розвинена хорда, короткі нижні ребра, примітивний під’язичний апарат.
Поряд із цим у червяг сильно розвинений передній мозок, що массивнее, чим у всіх інших сучасних земноводних.
Для червяг характерно також зрощення лицьової частини черепа із черепною коробкою. При розвитку в них заставляється 7 пара зябрових щілин, а не 6, як в інших земноводних. У зародка функціонують зовнішні зябра у формі гіллястих пучків (Ichthyophis, Нуроgeophis) або у формі пластинок (Typhlonectes , Siphonops), Численні дрібні, загнуті назад зуби сидять у два ряди: зовнішній – на предчелюстной і щелепний костях і внутрішній – на піднебінній і сошнику; один або два ряди зубів є на нижній щелепі.
Червяги повільно пересуваються в землі шляхом змієподібних згинань тіла. Годуються вони хробаками й іншими ґрунтовими безхребетними. Деякі поселяються в термітниках і мурашниках і харчуються мешканцями цих будівель. Більшість червяг відкладає яйця у вологий ґрунт. З деяких великих, богатих жовтком яєць (до 2-3 десятків) лупляться добре розвинені личинки, які незабаром тут же перетворюються в доросла тварина або після короткочасного розвитку у воді метаморфизируют і переходять до життя на землі. Багато хто червяги оберігають кладки яєць, іноді й личинок, обвиваючись навколо них. Рясні виділення шкірних залоз дорослих охороняють яйця й личинок від висихання. Більшість дорослих червяг не здатна жити у воді й, потрапивши в неї, тоне. Тільки деякі червяги роду Typhlonectes й Dermophis все життя проводять у воді. Водні види живородящи; їхні ембріони розвиваються з 5-8 великих яєць.
Поширені червяги в тропічному поясі Америки, Африки й Азії; їх немає в Австралії й на Мадагаскарі.
Викопні безногі невідомі. Вони відбулися від тонкопозвонкових земноводних кам’яновугільного періоду.