СІМЕЙСТВО ПРНСОСКОВИЕ АБО МОРСЬКІ УТОЧКИ (GOBIESOCIDAE)

Сімейство включає 33 роду й близько 100 видів. Його представники широко поширені в тропічних, субтропічних і помірковано теплих водах. Присосковие – морські донні прибережні риби довжиною від 16 мм до 30 див, деякі види не уникають эстуарних распресненних вод, і лише деякі тропічні види перейшли до життя в прісних водах. Погані плавці. Більшу частину часу проводять прикріпившись до дна, каменям, стулкам раковин і підводної рослинності. На ці ж предмети відкладають і свою ікру, охороняючи її протягом розвитку. Багато видів населяють літораль, деякі спускаються до глибини в кілька сотень метрів. Дуже добре переносять обсихання: можуть кілька днів обходитися без води. Їхнє фарбування найчастіше носить маскувальний характер. Харчуються присосковие дрібними донними безхребетними. Промислового значення не мають.
Три види присоскових риб живуть у нас у Чорному морі. Одноколірний риба-присосок (Lepadogaster lepadogaster) живе в Чорному й Середземнім морях, а також у Східній Атлантиці до Дакара й Північно-Західної Франції. Це невелика рибка, довжиною до 8 див, що має по довгому щупальцю в передніх носових отворів. Фарбування її кармінова або пурпурно-червона (іноді коричнева або зелена). Між око є 2-3 жовті смуги з темною облямівкою; на потилиці 2 плями, оточені більше світлими кільцями. Ця рибка нерідко зустрічається в берегів Криму.
Ікринки одноколірного присоска, відкладені на нижню поверхню каменів, зустрічаються в Чорному морі наприкінці травня й початку червня. У кладках буває 200-270 ікринок на різних стадіях розвитку, що свідчить про порціонне ікрометання. Поруч із кладкою майже завжди виявляли двох дорослих риб, очевидно самця й самку. У Середземне море розвиток ікринок триває біля двох тижнів.
Толсторилая присосок, або уточка (Lepadogaster decandollei), поширена в Атлантичному океані до Британських островів, у Середземнім, Мармуровому й Чорному морях. Досягає в довжину 10 див. Її тіло пофарбоване в червоний цвіт із численними світлими цятками.
Біологія розмноження цього виду подібна з попереднім. Пелагические личинки й мальки уточки в Новоросійської бухти ловляться в поверхні із травня по вересень.
Плямистий присосок, або короткоперая уточка (Diplecogaster bimaculatus), поширена в Чорному й Середземнім морях, а також в Атлантичному океані від Гибралтару до Норвегії. Відрізняється від одноколірної й толсторилой присосків, тобто від видів роду Lepadogaster, короткими спинним й анальним плавцями й відособленим хвостовим плавцем. Фарбування червона або червонувата із блідо-жовтими плямами й смугами. У самців за грудними плавцями по темно-червоній плямі зі сріблисто-жовтою облямівкою. У довжину досягає 5, зрідка 7 див. Ікру, відкладену на стулки порожніх раковин або на таллом ламінарій, охороняє самець. Розвиток ікри триває до чотирьох тижнів. Личинки ведуть пелагический спосіб життя протягом майже трьох місяців і зустрічаються в планктоні із травня по вересень, переважно в червні – серпні. Більше пізні стадії тримаються вдень на глибині 10-20 м, рідше 30 м. Молодь довжиною 2-3 див зустрічається в Новоросійській бухті протягом цілого року головним чином на черепашнику й черепашков
З пологів сімейства присоскових особливо широко поширені Колбнещуки — звичайні американські присоски (Gobiesox), що нараховують 26 видів. З них тільки 4 види живуть в атлантичних берегів Америки, а інші в тихоокеанських. 4 найбільш примітивні види: атлантична гола колбнещука (Gobiesox nudus) і три восточноокеанских види (Gobiesox jaradoensis, G. potamius й G. fulvus) живуть у невеликих і швидких річках. Інші види віддають перевагу морській воді, але деякі з них не уникають опріснених эстуарних ділянок. У східній частині Тихого океану всього зосереджено 43 виду морських уточек, які, крім звичайних американських присосків (Gobiesox), належать до 4 родам, эндемичним для цього району.
Цікава малюсінька південноафриканська акулоголовая уточка (Eckloniaichthys scylliorhiniceps), що живе в заростях прибережника в самого уреза води. Це одна із самих дрібних риб сімейства: дорослі особини не перевищують у довжину 3 див. Звичайно пофарбована в темно-зелений цвіт із численними червоно-бурими смужками й широкою смугою, що проходить через око. Завдяки фарбуванню й майже циліндричному тілу ця повільна рибка прекрасно маскується: лише пильно придивляючись до заростей трави, можна побачити, як ці уточки, подібно равликам, плазують по гладких листах прибережника й сланям водоростей, пересуваючись за допомогою присасивательного диска. Цей вид чудовий нижнім ротом (звідки й відбулася його назва) і тим, що його ока можуть робити незалежні рухи, як ока хамелеона. Самка відкладає 10-20 ікринок діаметром 1 мм на підводну рослинність. В узбережжя тієї ж Південної Африки живе й найбільш великий представник сімейства – гігантська уточка (Chorisochismus dentex), що досягає в довжину 30 див і зустрічається на мілков
При відливі ці риби нерідко залишаються на літоралі. Вони можуть легко обходитися без води протягом декількох днів, якщо тримати рибу в прохолодному й сирому місці.
У берегів Індійського океану й у західній частині Тихого океану на північ до Японії й на південь до Австралії, Тасманії й Новій Зеландії представлено 18 пологів й 25 видів, причому тільки в однієї Нової Зеландії живе 8 эндемичних монотипических пологів, а в Австралії й Тасманії 4 эндемичних роди з 5 видами.
Найбільш спеціалізована, мабуть, їжакова уточка (Diademichthys lineatus), що живе в берегів Індійського океану, Індонезії, Філіппін і Нової Каледонии. Це невелика рибка з подовженим, злегка сплощеним тілом і сильно подовженим лопатовидним рилом, пофарбована в чорний цвіт з яскраво-білими поздовжніми смугами на боках, спині й череві.
Подібно рибе-кривохвостке (Aeoliscus strigatus), їжакова уточка екологічно пов’язана із длинноиглим морським їжаком Діадема (Diadema savignyi) і вкривається від ворогів під захистом його тридцатисантиметрових голок.