СІМЕЙСТВО МІСЯЦ-РИБИ (MOLIDAE)

Найбільш відомий представник сімейства — місяц-риба (Mola mola), що досягає понад 3 м у довжину й ваги 1410 кг, а один раз в атлантичного узбережжя США (Нью-Гэмпшир) був пійманий надгігант довжиною 5, 5 м, вага якого залишився невідомим. Коротке, сильно стисле з боків тіло цієї риби наближається до форми диска. (Не випадково їй дане наукова назва «Мо1а», що означає по-латинському «мірошницький жернов».) Надзвичайно товста й еластична шкіра місяц-риби покрита дрібними кістковими горбками. Личинки й молодь цього виду плавають як звичайні риби, а дорослі значну частину часу проводять лежачи на боці, у поверхні, ліниво перебираючи своїми високими спинним й анальним плавцями, по черзі виставляючи їх з води. Правда, є припущення, що так надходять хворі й умираючі риби, які тому й ловляться без усяких утруднень й у яких звичайно шлунок порожньої.

Місяц-риба — дуже поганий плавець, не здатний перебороти сильний плин. Іноді із судна можна спостерігати, як це необразливе чудовисько, в’януло погойдуючись і виставивши з води вершину спинного плавця, повільно пливе без усякої видимої мети. Харчується зоопланктоном:
у шлунку нерідко виявляють різних ракоподібних, дрібних кальмарів, личинок вугрів (лептоцефалов) і безліч сальп, гребневиков і медуз. Не виключено, що великі особини здатні опускатися на значну глибину.
Місяц-риба — сама плідна риба: одна самка виметивает до 300 млн. ікринок. Ікра пелагическая. Нереститься в тропічних водах Атлантичного, Індійського й Тихого океанів, але дорослі риби, несомие теплими плинами, нерідко проникають й у помірковано теплі води. У Північній Атлантиці вони доходять до Ньюфаундленду, Ісландії, Великобританії, західній частині Балтійського моря й уздовж берегів Норвегії навіть до Мурмана. У наших далекосхідних водах улітку зрідка зустрічаються в північній частині Японського моря й у районі південних островів Великої Курильської гряди.
Незважаючи на те що навіть великі місяц-риби не можуть заподіяти людині ніякої шкоди, у деяких місцях в узбережжя Південної Африки рибалки відчувають марновірний страх при зустрічі із цією рибою, уважаючи її передвісницею лиха, і поспішно повертаються до берега. Це, очевидно, порозумівається тим, що тільки перед поганою погодою можна побачити місяц-рибу неподалік від берега, і рибалки зв’язують її появу зі штормом, що насувається.
Ранцания (Ranzania laevis) — єдиний вид роду, відрізняється помітно подовженим тілом, покритим гладкими шестикутними кістковими пластинками. Пофарбована в шиферно-серий цвіт із широкими поперечними сріблистими смугами. Ротова щілина вертикальна, причому в такому положенні замикаються губи, що виступають у вигляді лійки. Відома по невеликій кількості знахідок із тропічних вод всіх трьох океанів. У Північно-Східній Атлантиці проникає до Норвегії. Максимальна довжина – 80 див.
Острохвостая місяц-риба (Masturus lanceolatus) за формою тіла близька до луня-риби, але в неї хвостова пластина підтримується 20—22 променями й середні промені, що представляють собою залишки личиночного хвостового плавця, не гілкуються й сильно подовжені в молоді, а в дорослих риб утворять загострений виступ. Як і місяц-риба, досягає в довжину понад 3 м і має той же ареал.