СІМЕЙСТВО ИГЛОБРЮХИЕ АБО СКАЛОЗУБОВИЕ АБО РИБИ-СОБАКИ (TETRAODONTIDAE)

Укорочене тіло покрите звичайно на окремих ділянках трехопорними ши-пиками, які в спокійному стані прилягають до тіла (рідше тіло голе). Голова більша, товста. Спина широка, округла. Щелепні зуби зливаються між собою, образуя в кожній щелепі пари ріжучих пластин, розділених попереду. Завдяки наявності спеціальної мускулатури иглобрюхие можуть рухатися за допомогою грудних плавців не тільки вперед, але й назад, що збільшує маневреність цих риб. Наявність великого повітряного мішка, що відходить від шлунка, дозволяє цим рибам роздуватися в кулю при наповненні його водою або повітрям. Витягнена з води риба відразу ж заковтує повітря й роздувається на очах. Кинута назад у воду, вона якийсь час плаває черевом догори й здається зовсім безпомічної, не маючи можливості поринути. Потім, із шумом випустивши повітря, воно швидко йде під воду й прагне сховатися в якому-небудь притулку. Під водою ці риби при спробі напасти на них, коли їм ніде зникнути, роздуваються, заковтуючи воду.
Дуже багато представників сімейства отрутні. Токсини в основному концентруються в шкірних покривах, в очеревині, у печінці й у гонадах. Один з токсинів був виділений і названий тетродотоксином. Це небезпечна отрута, що, потрапивши в травний тракт, викликає найсильніші болі, конвульсії й звичайно приводить до смерті. Проте, очищене від шкіри, очеревини й належним чином приготовлене, м’ясо цих риб уживається в їжу в багатьох східних країнах, і особливо в Японії, де шанується блюдо за назвою «фугу». Воно приготовляется з м’яса декількох видів цих риб, причому кухар повинен мати диплом про закінчення спеціальної школи «фугу». Якщо ж м’ясо иглобрюхов готується недосвідченими дилетантами, то в 60 випадках з 100 випробування такого блюда приводить до смерті. І дотепер такі випадки нерідкі.
В основному иглобрюхи м’ясоїдні або всеїдні риби. Сімейство нараховує 9-10 пологів і не менш 90 видів, розповсюджених у всіх тропічних і субтропічних морях. Деякі види проникають у помірковано теплі води. Значне число тропічних представників сімейства освоїло життя в прісних водах. Це насамперед деякі види роду Иглобрюхи (Tetraodon). Чотири таких види живуть в Африці. Серед них найбільш відомий фахак (Tetraodon fahaka), що живе в Нилі, у басейні озера Чад й у Нігері. Три види населяють нижній і середній плин р. Конго, і серед них мбу (Tetraodon mbu), що досягає в довжину 75 див. Сім видів иглобрюхов живуть у ріках Південної й Південно-Східної Азії, а иглобрюх-попугайчик (Соlomesus psittacus) – у прісних водах Вест-Індії й північно-східної частини Південної Америки, включаючи Амазонку. Багато прісноводні иглобрюховие стали улюбленим об’єктом аквариумистов, і деякі вже розмножуються в неволі.
Найбільш гарне розмноження простежене в прісноводної південноазіатської куткутии (Tetraodon cutcutia), довжиною до 8 див. Після шлюбних ігор, коли самець і самка цього виду колами ходять над дном акваріума, самка відкладає на камені 200-300 прозорих ікринок. Кладку охороняє самець, прикриваючи її своїм тілом. Через 6-8 днів з ікринок виклевиваются схожі на пуголовки личинки, які кілька днів проводять лежачи на дні. Самець переносить їх у ямку, зроблену в ґрунті, і охороняє їх якийсь час. Після рассасивания желточного мішка молодь переходить на активне харчування, заковтуючи інфузорій.

Найбільш багаті видами пологи сімейства, крім иглобрюхов: Риби-собаки, або Скалозуби (Sphaeroides, Fugu), і Зайцеголовие иглобрюхи (Lagocephalus). Деякі види, наприклад бурий скалозуб (F. rubripes), до 70 див довжини, заходять у наших берегів північніше затоки Петра Великого й до Південного Сахаліну.