СІМЕЙСТВО КУЗОВКОВИЕ (OSTRACIONTIDAE)

У кузовкових панцир кінчається за підставами спинного й анального плавців, охоплюючи їх, і немає окремих кісткових пластинок на голому хвостовому стеблі. Немає черевного гребеня на панцирі, що може бути трьох-, четирех-и пятиугольним у поперечному перерізі. Сімейство нараховує 7 пологів і близько 20 видів у тропічних і субтропічних водах Атлантичної, Індійського й західної частини Тихого океану. Кузовки звичайно живуть на невеликих глибинах. Нерідко виносяться плинами у відкритий океан на багато сотень миль від берега.
Як і всі иглобрюхообразние, кузовки — погані плавці на далекі дистанції, але якщо спостерігати за ними в акваріумі, то мимоволі дивуєшся незвичайної маневреності їхніх рухів, які відбуваються в основному за рахунок грудних, спинного й анального плавців. Щодо цього вони залишають далеко позаду самі зроблені моделі вертольотів. Їх прозорі грудні плавці перебувають у безперервному пропел-лирующем русі, завдяки чому підтримується постійне токовище води через зяброву порожнину. У спочиваючої риби вони можуть робити до 180 пульсацій у хвилину.
Незважаючи на те що дорослі кузовки містять токсини, жителі тихоокеанських й Антильські островів уживають їх у їжу, присмажуючи, на зразок каштанів, прямо в панцирі. На прикладі деяких гавайських кузовков з’ясувалося також, що якщо їх містити в замкнутій судині, то вони виділяють у воду токсини, що вбивають інших риб. Можливо, що ці токсини служать для кузовков захисним засобом від хижаків. Однак ні панцир, ні токсини не захищають цих риб повністю, тому що нерідко їх знаходять у шлунках великих хижих риб.
В основному кузовки — м’ясоїдні й всеїдні риби. Харчуються оболочниками, голотуриями, морськими їжаками, морськими зірками, крабами, молюсками й іншими безхребетними тваринами. Деякі види різноманітять свою дієту водоростями й навіть губками, а индо-западнотихоокеанский горбкуватий кузовок (Ostracion tuberculatus), очевидно, повністю перейшов на вегетаріанську їжу.

Віддавна висушені кузовки зберігаються збирачами дивин.