СІМЕЙСТВО ПИНАГОРОВИЕ АБО КРУГЛОПЕРИЕ (CYCLOPTERIDAE)

Для риб цього сімейства характерна куляста форма тіла; тіло коротке, звичайно сильно роздуте попереду; у задній частині воно стисло з боків. Поверхня тіла, а часто й голова покриті кістковими буграми, пластинками, шипиками або вусиками; буває й гола, але в цьому випадку добре прощупується товста шкіра, що покриває тіло цих риб. Зяброві отвори маленькі, розташовані на боках тіла поперед грудних плавців. Черевні плавці, як правило, перетворені в круглий присасивательний диск, яким риби прикріплюються до каменів. Спинних плавців звичайно два, але перший плавець іноді схований під шкірою, а зрідка відсутній. Звичайно закруглений хвостовий плавець добре відособлений від спинного й анального плавців
.
До складу сімейства входить 9 пологів і близько 30 видів, більшість яких відомо з меж північної частини Тихого океану, менше число в північній частині Атлантичного океану й у Баренцевом і Карському морях.
Риби цього сімейства живуть як у прибережних водах, так і на глибинах і ведуть придонний спосіб життя, присмоктуючи черевним диском до каменів, особливо під час шторму або у випадках швидкого руху води під час припливів і відливів. Тільки деякі види, наприклад пела-гоциклус (Pelagocyclus vitjazi), пристосувалися до пелагическому способу життя, у зв’язку із чим у них намітилася редукція черевного присоска. Цей вид добутий в експедиції «Витязя» у верхньому шарі води над глибинами понад 3000 м.
Найбільше добре відомим представником цього сімейства є пинагор (Cyclopterus lumpus), що досягає значних розмірів, до 60 див довжини й 2—3 кг ваги. Звичайна довжина самців 25-30 див, самок 30-40 див.
Статевозрілим пинагор стає на 3—4-м року. Нерест у Баренцевом і Білому морях відбувається із травня по липень. Самки відкладають велику оранжево-червону ікру (діаметром 2, 7 мм) у кількості 79—136 тис. ікринок, в 2—3 прийоми. Самці охороняють відкладену ікру. Під час нересту звичайне синювато-сіре фарбування самців змінюється, черево й плавці стають цегляно-червоними, спина темніє. Харчуються пинагори донними безхребетними, переважно хробаками й дрібними ракоподібними. Пинагора добувають в Ісландії, у Західній Європі, переважно в Данії. У нас на півночі він має невелике місцеве промислове значення, його засолюють, коптять, в’ялять. Ікру, печінку й м’ясо пинагора вживають у їжу. У холодних морях Арктики й північної частини Тихого океану живуть Колючі кругло-пери, або Колючі пинагори (Eumicrot-remus). Голова й все тіло в них покриті кістковими конічними буграми. У личинок тіло голе. У Баренцевом море колючий, або шиповатий, круглопер (Е. spinosus) розповсюджений тільки в холодних водах на півночі й сході, отсутствуя в південно-західній частині моря. Він зустрічається при температурах, близьких до нуля (від —1, 8 до +3°С). Розміри риб до 13 див.
У північній частині Тихого океану зустрічаються досить великі пинагоровие риби. Це товстошкіра жаба-риба (Cyclopterichthys glaber) і так називана мягонъкая (Aptocyclus ventricosus).
Жаба-риба досягає в довжину 40 див. Нерестует вона в західного берега Південного Сахаліну навесні (березень, квітень) на глибині 2, 5-15 м. Після нересту відходить від берега. М’якенька довжиною до 25 див і більше відома з Берингового моря в берегів Камчатки, Анадирского затоки й Аляски.
Інші представники цього сімейства — невеликі рибки, звичайно не більше 10 див.