СІМЕЙСТВО ПСИХРОЛЮТОВИЕ (PSYCHROLUTIDAE)

Це сімейство містить більшу групу ще погано вивчених пологів риб, що характеризуються різним ступенем відхилення від рогаткообразного типу убік морських слизней (Liparidae). Шкіра в більшості психролютових рухлива, гола, позбавлена яких-небудь кісткових ши-пиков або пластинок, а в найбільше уклонившихся видів тіло рихлое, студенистое. У менш спеціалізованих пологів (Dasycottus, Malacocottus, Cottunculus) є шипи на предкришке, що пропадають у пологів, що ухиляються від вихідного типу (Ebinania, Besnardia, Neophrynichthys); перший спинний плавець добре розвинений і відділений від другого, але в сильно спеціалізованих пологів один суцільний плавець (Eurymen) або перший спинний плавець у дорослих заростає м’якими тканинами спини й не видний (Ebinania). У всіх видів дуже слабко розвинені черевні плавці.
До цього сімейства належить близько 11 пологів. Ближче всього до дійсних рогаток коштують Коттункули (Cottunculus) і М’які бички (Dasycottus й Malacocottus). На відміну від інших рогатковидних риб психролютовие поширені не тільки в північній півкулі, але досить численні й у південній півкулі, де є эндемичние пологи й види. У Північній Атлантиці живуть три види коттункулов, присвячені до різних глибин: малоглазий коттункул (С. microps) живе на глибинах до 400 м, у діапазоні глибин 300-800 м зустрічається коттункул Садко (С. sadko) і поблизу північноамериканських берегів на глибинах до 1000 м – коттункул Томсона (С. thomsoni). В атлантичного узбережжя Південної Африки знайдений ще один вид цього роду – шиповатий коттункул (С. spinosus). Ці рогатки не перевищують 20 див у довжину, самці в них менше самок.
Види багатьох пологів цієї групи (Dasycottus, Malacocottus, Psychrolutes, Eurymen, Thecopterus, Gilbertidia, Ebinania) живуть у північній частині Тихого океану. Вони живуть звичайно на глибинах 150-500 м, зрідка глибше. Всі вони дотримуються холодних вод, за що один з них – психролют дивний (Psychrolutes paradoxus) одержав родову латинську назву «Psychrolutes», у перекладі означаюче «купающийся в холодній воді».
У берегів Патагонії живуть види роду Беснардия (Besnardia), великі, до 30—40 див, бичкообразние істоти з великою головою й студенистим тілом. У південного краю Африки живуть схожі на них види роду Коттункулоидес (Cottunculoides); види цього роду населяють і глибинні води північної півкулі; у берегів Нової Зеландії зустрічається неофринихт, або жаба-бичок-жаба (Neophrynichthys latus). Бички південної півкулі тримаються на більших глибинах, чим їхні найближчі родичі північної півкулі, там, де проходять більше холодні шари води. Адже по своєму походженню ці бички жителі півночі.
Основна маса рогатковидних населяє західні води північної частини Тихого океану, переважно моря Берингове, Охотське й північну частину Японського моря. У тихоокеанського узбережжя Північної Америки загальних видів з далекосхідними морями дуже мало, зате тут є свої эндемичние види, пологи й навіть сімейство, хоча загальна кількість видів невелика в порівнянні з азіатським узбережжям. В арктичних морях є дуже невелике число видів, причому эндемиков фактично два: шорсткуватий крючкорог (Artediellus scaber) у європейсько-азіатського узбережжя й чукотський керчак (Myoxocephalus scorpioides) у східно-азіатського й американського узбереж; эндемичний рід один (Triglopsis). Є види циркумполярні (рогатка, арктичний шлемоносец). У північній частині Атлантичного океану є лише два эндемичних роди (Taurulus із сімейства північних рогаток й Cottunculus із сімейства психролютових) і кілька видів з різних, переважно далекосхідних пологів. У берегів північної частини Тихого океану численні види рогаток заселили всі біотопи, від верхньої літоралі до глибин понад 1000 ле, хоча найбільш численні вони як у видовому, так й у кількісному відношенні до глибини приблизно 200 ж. Імовірно, саме тут, у холодній водоймі, що була на місці нинішнього Охотського моря, перебував центр виникнення всієї численної тепер групи рогатковидних риб, які потім широко розселилися по холодноводним басейнах північної півкулі. Проникнення ряду форм у південну півкулю, як припу
Особливо велика роль рогаток у биоце-нотических ланцюгах водойм. Завдяки своїй численності вони є масовими споживачами донних безхребетних і дрібних непромислових видів риб і тим самим стають істотними конкурентами в харчуванні більше коштовних видів. При скороченні чисельності коштовних промислових видів, наприклад камбал, рогатки займають їхнє місце, досягаючи великої чисельності на колишніх камбалових пасовищах. Крім того, вони знищують ікру й молодь промислових видів, хоча в той же час самі є видобутком великих хижих риб.