СІМЕЙСТВО ГОЛОМЯНКОВИЕ (COMEPHORIDAE)

Самими цікавими й своєрідними рибами Байкалу є голомянки, що становлять эндемичное для цього озера сімейство. Голомянки – пелагические риби, все життя провідні в товщі води. Розрізняють два види голомянок: більшу (Comephorus baicalensis) і малу (С. dybowski); довжина першої не перевищує 23 див у самок й 13 див у самців, у другий довжина самок до 15, 8 див, самців – до 13-14 див.
Голомянки різко відрізняються від всіх інших рогатковидних риб загальним виглядом, слабким розвитком другий подглазничной кісточки, відсутністю черевних плавців. Грудні ж плавці в цих рибок розвинені надзвичайно сильно, що допомагає їм, у загальному поганим плавцям, жити й плавати в товщі води. Тіло голомянок майже прозоре, блідо-рожевого цвіту з перламутровим відливом. Голомянки – живородні риби. Самки великий голомянки виметивают у червні – серпні до 2300 ікринок, з яких відразу виклевиваются сформовані личинки. Після вимета самки гинуть. Самки малої голомянки виметивают у лютому – квітні від 800 до 1700 ікринок, з яких відразу ж виходять личинки. Після вимета ікри самки малої голомянки, очевидно, гинуть у значно меншій кількості, чим у попереднього виду. Харчуються голомянки майже винятково бокоплавами.
Ще із часів Палласа було відомо, що витопленпий жир великий голомянки використається в східній медицині й високо цінується. Однак промисел і витопка жиру носили кустарний характер. У цей час промисел великий голомянки, що дає коштовний жир, розвинений поряд із промислом широколобок. Кількість жиру в тілі великий голомянки досягає 33%, мала голомянка має жирність усього лише від 1, 6 до 1, 9%. Ця голомянка служить основною їжею байкальській нерпі.