СІМЕЙСТВО АНОПЛОПОМОВИЕ (ANOPLOPOMATIDAE)

Тіло аноплопомових більш-менш веретеноподібне або торпедообразное. Спинних плавців два. Хвостовий плавець слабко виемчат. Рот кінцевий, великий, з гострими зубами. У цьому сімействі є всього два види: вугільна риба й эрилепис.
Вугільна риба (Anoplopoma fimbria) має сіро-чорну із синювато-зеленим відтінком фарбування. Тіло в неї струнке, з тонким і довгим хвостовим стеблом. Вона досягає довжини 100 див і ваги 14 кг; звичайна довжина її – 40-60 див і вага – 1-3 кг. Поширено вугільну рибу в берегів Тихого океану й у Берингове море уздовж материкового схилу; від Токійської затоки до мису Наварин на заході й відтіля уздовж схилу до південно-сходу до Південно-Західної Аляски, Камчатки й Алеутських островів і від Аляски до Каліфорнії. Вона заселяє глибини материкового схилу від 100 до 800 м (молодь зустрічається й до глибини 50 м), образуя найбільші концентрації на глибині 500- 700 м. Тримається переважно в товщі води, але в міру росту переходить у придонні шари. Харчується головним чином рибою, гребневиками, креветками. Вугільна риба досягає полової зрілості починаючи з довжини близько 50 див, у віці 4-5 років. Нерест її відбувається в холодну пору року, з осені до весни, на глибині понад 400 м. Ікра батипела
Вугільна риба — об’єкт значного тралового промислу. М’ясо її дуже смачно. Жир її печінки дуже багатий вітамінами А и D.
Эрилепис (Erilepis zonifer) має більше високе, менш подовжене й струнке тіло, чим вугільна риба; хвостове стебло в нього короткий; голова висока. Довжина дорослих особин до 180 див. Эрилепис зустрічається уздовж материкового схилу в берегів Тихого океану, від Японії до Південної Камчатки й від Каліфорнії до Південно-Східної Камчатки. Дорослі особини ловляться на глибині 270-370 м і мають однотонне темне фарбування із чорною спиною і ясно-сірим черевом. Молодь від 17 до 55 див має темну спину й різкі білі плями й поперечні смуги на боках. Вона попадається в зяброві мережі в поверхні.