СІМЕЙСТВО ПАРУСНИКОВИЕ, АБО КОПЬЕРИЛИЕ (ISTIOPHORIDAE)

Сімейство парусникових поєднує великих пелагических риб, розповсюджених у теплих морях і характеризующихся потужним подовженим тілом і копьевидно загостреною подовженою верхньою щелепою. Це «спис», майже округле в поперечному перерізі й имеющее грубу терковидную поверхня, ніколи не досягає такої великої довжини, як сплощений і гладкий на дотик меч риби-меча. Тіло парусникових покрите дрібними довгастими лусочками, цілком схованими в шкірі. Черевні плавці містять від одного до трьох променів. Спинний плавець розділений на дві частини – основну, що має довгу підставу й колючі промені в початку, і коротку додаткову, розташовану на хвостовому стеблі (у молодих риб плавець нерозділений); анальний плавець також складається з лопастевидной передньої й маленької задньої частини. На боках хвостового стебла з кожної сторони є по двох мускулистих кіля, хвостовий плавець серповидний з дуже тонкими, але міцними лопатами. Щелепні зуби розвинені досить слабко.
Парусниковие належать до групи активних хижаків, що розвивають у воді величезну швидкість, що може досягати 100—130 км/година. Швидкому плаванню дуже сприяє зовнішня будова цих риб. Їх «спис» служить для турбулізації потоку, що набігає, і сильно зменшує лобовий опір при русі в щільному водному середовищі, а хвостові кілі збільшують поперечну твердість хвостового стебла й виконують до того ж роль горизонтальних стабілізаторів (цієї ж мети служать у деяких марлинов тверді грудні плавці). Цікаво відзначити, що технічна думка відтворила цілком аналогічні пристрої в конструкціях літаків, що також мають загострений ніс і хвостові стабілізатори.
Представники цього сімейства особливо характерні для верхніх шарів пелагиали тропічних і субтропічних морів й океанів, але, переслідуючи свій видобуток, вони можуть відвідувати й більше глибокі шари. Деякі види в теплу пору року проникають й у помірковано теплі води, однак у наших берегів ці риби ніколи не відзначалися.
У складі сімейства розрізняють три роди — вітрильників, списників і марлинов, кожний з яких представлений у всіх океанах.
Своєрідні Вітрильники (рід Istiophorus) легко відрізняються від інших пологів дуже високим і довгим основним спинним плавцем, що має форму вітрила, з найбільшими променями в середній частині, а також довгими черевними плавцями, що містять два-три лучачи. У цих риб, як й в інших видів розглянутої групи, спина пофарбована в темно-синій цвіт, а боки й черево мають сріблистий відблиск. На яскраво-синьому спинному плавці розкидані численні чорні цятки. Рід вітрильників містить один вид (I. platypterus). Вітрильники більше звичайні в прибережних районах, чим у відкритому океані. Вони харчуються стайними рибами й головоногими молюсками, яких переслідують, збираючись звичайно в невеликі групи. При швидкому плаванні складений спинний плавець цих риб притискається до тіла, убираючись у спеціальну виїмку на спині (так само ховаються анальний і черевний плавці), і піднімається зі свого вкриття тільки при різких поворотах на високій швидкості. У тихі дні вітрильників можна інший раз спостерігати й у само
Другий рід — Списники (Tetrapturus), що нараховує п’ять видів, відрізняється порівняно низьким спинним плавцем, передня лопата якого, однак, досить сильно піднімається. Черевні плавці в них містять тільки один промінь. У молоді списників, як й у мальків вітрильників, верхня щелепа рано витягається в спис, а спинний плавець має парусовидную форму. Широко розповсюджений в Атлантичному океані й Середземне море білий списник (Tetrapturus albidus) досягає 2, 7 м у довжину при максимальній вазі 48 кг. Цей вид, як і подібний по розмірі індо-тихоокеанський короткорилий списник (Т. angustirostris), дотримується головним чином тропічних вод. Найбільш великий з видів цього роду (максимальна вага до 220 кг) — смугастий списник (Т. audax), що одержав свою назву завдяки добре вираженої поперечної смугастості тулуба й обитающий тільки в Тихому й Індійському океанах, зустрічається переважно в субтропічних водах при температурі 20—25° С, будучи вкрай рідким в екваторіальній зоні. Нерест ць
До роду Марлини (Makaira) ставляться три види. У цих риб, що досягають особливо більших розмірів і ваги, передня лопата спинного плавця низька. Молодь довго зберігає неподовжені щелепи. Чорний марлин (М. indica) зустрічається головним чином у далеких прибережні й приостровних водах Тихого й Індійського океанів й особливо звичайний у Східно-Китайському морі, у внутрішніх морях Індонезії, у Кораловому морі й у берегів Мексики й Центральної Америки. Характерною рисою цього виду служать наглухо закріплені в розправленому стані грудні плавці, які не можуть притискатися до тулуба. Рекордний по розмірах чорний марлин важив 708 кг, уступаючи тільки своїм родичам — синім марлинам (М. nigricans). Синій марлин, безсумнівно, належить до числа найбільш великих костистих риб, що живуть у наш час. Риба досягає довжини більше 5 м й, за деяким даними, може мати вагу близько 900 кг, хоча найбільший з вірогідно зважених екземплярів витягнув «усього» 726 кг. У промислових умовах переважають, вті
Всі парусниковие володіють смачним і високоценним м’ясом і служать об’єктом інтенсивного рибальства. Основний метод лову цих риб – ярусний промисел, у якому вони добуваються разом з тунцями й мечем-рибою, – розвинений у всіх океанах. Марлинов і списників промишляють також за допомогою наживних вудок і гарпунів. Всі парусниковие дуже цінуються і як об’єкти спортивного ужения на спінінг, особливо розвиненого в берегів Флориди, Куби, Каліфорнії, Гавай, Таїті, Перу, Новій Зеландії й Австралії. Дійсно, боротьба з гігантом, що потрапив на гачок, ті здійснюючі різкі ривки в сторони, те прагнучої піти на глибину або високо вистрибує в повітря, становить захоплюючий інтерес. Серед ентузіастів цього виду спорту був й Эрнест Хемингуэй, якому вдалося піймати ряд видатних по розмірах екземплярів. Знання звичок марлинов і всіх особливостей їхнього лову дуже допомогло письменникові в реалістичному описі боротьби рибалки і його видобутків, настільки яскраво й барвисто відтвореної в чудовій повісті «Старий і море». На згадку Хемингуэя в Гавані щорічно проводяться аматорські змагання рибалок, у яких розігрується приз за найбільший улов марлинов, вітрильників і мечів-риб.