СІМЕЙСТВО ГЕМПИЛОВИЕ (GEMPYLIDAE)

Гемпиловие мають злегка подовжене, стисле з боків тіло, покрите дрібною колючою лускою або голе. За спинним й анальним плавцями в багатьох видів є додаткові плавці, такі ж, як у скумбрій або тунців.
До цього сімейства належить 13 пологів, кожний з яких містить тільки один вид. Майже всі вони населяють глибокі води відкритого океану й, як правило, мають дуже широке поширення в тропічній зоні. Тільки снэк (Thyrsites atun) живе переважно в прибережних районах, так до того ж не в тропіках, а в помірковано теплих водах південної півкулі між 30 й 45° ю.ш.— у берегів Патагонії, Південної Африки, островів Сен-Поль й Амстердам, Південній Австралії, Новій Зеландії й Чилі. Це досить велика риба, що досягає довжини 135 див і ваги близько 20 кг. У літню пору снэк великими зграями з’являється в берегів, де служить об’єктом промислового лову на малих глибинах або навіть у поверхні. М’ясо цієї риби в Південній Африці розцінюється як делікатесний продукт, а в Австралії й Новій Зеландії вважається несмачним й уживається в їжу тільки в копченому або засоленому виді.
Пійманий снэк вимагає обережного обігу, тому що укус, нанесений його гострими іклами, кровоточить дуже довго, очевидно, через влучення в рану якоїсь речовини, що перешкоджає згортанню крові.
Ще один вид, що має деяке промислове значення, — рувета (Ruvettus pretiosus) зустрічається на значній глибині в тропічних і субтропічних водах всіх океанів. Вона може мати 1, 8 м у довжину при вазі близько 45 кг. Рувета в багатьох районах миру служить об’єктом спеціального лову на особливі вудки, гачки яких опускаються на глибину 300-700 м. Такий промисел виробляється, зокрема, у берегів Куби, Мадейри, островів Полінезії. М’ясо рувети містить дуже багато жиру, що має проносні властивості. Тому при готуванні риби в їжу цей жир повинен віддалятися в процесі варіння.
До сімейства гемпилових належить також гемпил, або зміїна макрель (Gempylus serpens), — довга тонка риба, довжиною до 1 м, досить звичайна в теплих водах всіх океанів. Цей вид, що живе вдень на глибині, уночі піднімається до поверхні й добре залучається джерелами штучного висвітлення. Переслідуючи свій видобуток – летучих риб, кальмарів, що світяться анчоусов, гемпил нерідко робить досить значні стрибки над поверхнею води. Промислового значення він не має.
Один вид гемпилових — парадиплоспинус (Paradiplospinus gracilis) проникає навіть у сильно охолоджені антарктичні води, де він був уперше виявлений радянською експедицією на судні «Об».