СІМЕЙСТВО БИЧКОВІ (GOBIIDAE)

Характерно для бичкових (як і для близьких сімейств лентобичкових, микро-десмових і мулистих стрибунів) злиття черевних плавців, що утворять присасивательную лійку, що дозволяє рибі втримуватися на місці при сильних рухах води.

Бичкові — саме велике сімейство в підзагоні, що містить близько 200 пологів і дуже багато видів. Живуть бички у всіх теплих морях, а також у морях з помірною температурою. У прісних водах бички зустрічаються досить рідко, але й у цих випадках вони для розмноження, як правило, спускаються в море. Від інших сімейств бичковидних, що також мають зрощені в лійку черевні плавці, бичкові відрізняються нормально розвиненими очами (крім роду Boleophthalmus); звичайного типу, не пристосованими для пригания й повзання по суші грудними плавцями, не зрощеним зі спинним й анальним плавцями хвостовим плавцем й, нарешті, спинними плавцями, добре відділеними друг від друга або роз’єднаними глибокою виїмкою.
Великий інтерес у біології бичків представляють процеси нересту й охорони потомства. Бички будують для откладки ікри гнізда під каменями, під переверненими вниз внутрішньою поверхнею стулками раковин молюсків, у занедбаних житлових камерах креветок або в прориті ними самими норах у піщаному або мулистому ґрунті. Самець, знайшовши підходяще місце для гнізда, очищає його від сміття, виносячи смітинки в роті назовні. Для откладки ікринок потрібна гладка поверхня стелі й стінок гнізда, до яких самка приклеює в один шар виметиваемую ікру. Ікринки мають звичайно більш-менш яйцеподібну форму й постачені на одному кінці пучком липких коротких нитковидних виростів, яким вони приклеюються до стелі або стінок гнізда. У кожного виду своя форма гнізда й своя система ходів повідомлення, особливо в тих (є й такі!), які все життя проводять у товщі ґрунту. У деяких видів у зв’язку з у такий спосіб життя дегенерують ока, стаючи маленькими, або зникають повністю.
Коли гніздо приготовлене, самець спаровується із самкою. Самка протягом 12-24 годин як би обживає гніздо, кілька разів підряд те входить, то виходить із нього. При цьому в риб відбувається зміна фарбування. Після звикання до гнізда починається сам процес нересту. Самка прикріплюється черевним присоском до стелі або до гладких стінок гнізда й починає приклеювати до них запліднені самцем ікринки, щільно одна до іншої в один шар. Цим забезпечується гарний доступ до кожної ікринки необхідного для її розвитку кисню. У такий спосіб відкладається від декількох сотень до декількох тисяч ікринок. Після откладки ікри, на що йде від 3 до 9 годин, самка віддаляється із гнізда. Охорону ікринок і вентиляцію гнізда протягом тижня й більше, поки не вилупляться личинки, виконує самець.
Цікаво відзначити, що серед бичків є види, що є самими маленькими представниками нині живучих хребетних тварин. Це бички пандака (Pandaka pygmaea) і мистихтис (Mistichthys luzonensis), у яких статевозрілі самці мають у довжину від 7, 5 до 11 мм, а дорослі самки від 10, 5 до 14 мм. Вони живуть в озерах на острові Лусон (Філіппінські острови), а також у солонуватій і морській воді лагун, естуаріїв, усть рік і мангрових заростей. Ці рибки зовсім прозорі, і про їх мало що відомо, тому що вони практично невидимі у воді. Проте ці бички й мальки інших бичків, що виходять із рік у море для ікрометання, мають дуже важливе економічне значення для північно-західних провінцій о-ва Лусон. Вони з’являються в устях у величезних кількостях, особливо через три дні після повні кожного місяця, коли буває найвищий приплив, і в цей час їх ловлять.
Є своєрідні карликові бички й у нас у Каспійське й Азовському морях: це бички гирканогобиус (Hyrcanogobius bergi, тільки в Каспієві), Книповичии (Knipovitschia, 2 види), бубирь (Pomatoschistus caucasicus). Вони досягають полової зрілості вже при довжині 21-24 мм. Хоча майже всі бички – донні прибережні риби, серед них є й два прибрежно-пелагических роди – Бланкет (Aphia) і Кристаллогобиус (Crystallogobius), що живуть у берегів Західної й Південної Європи.
Бланкет (Aphia minuta) є й у нас у Чорному морі. Він досягає довжини 5 сму маючи прозоро-біле тіло із чорними цятками й крапками. Тіло в бланкета стисло з боків, черевний присосок розвинений слабко. Він нагадує ставшего статевозрілим пелагического малька бичка. Бланкет досягає полової зрілості в однорічному віці, відкладає ікру зверху на водну рослинність. Тримається переважно в тихих бухтах, у заростях зостер і цистозири.
У межах СРСР бичків налічується близько 20 пологів, з 50 видами й підвидами. У Чорному, Азовському й Каспійськім морях багато тільки тут живучих эндемичних видів і пологів. Незважаючи на невеликі розміри – довжина звичайно до 20 див, вага до 90 м, бички мають велике промислове значення в Азовському морі.
Основні промислові види звичайно тут кругляки, пісочник, ширман, мартовик.
Особливо важливий кругляк-кругляки-кругляк-бичок-кругляки (Neogobius melanostomus), що дає іноді 9/10 усього улову бичків в Азовському морі. Кругляки має високу голову, маленький рот; характерно чорна пляма на першому спинному плавці. Кругляки тримається переважно на илисто-ракушнико-вих і твердих ґрунтах, уникаючи рідких ґрунтів. Харчується він в основному молюсками. Найбільші розміри самців — 16 ледве, а самок — 20 див. Живуть самці до трьох років, самки — до п’яти. Полова зрілість наступає на другому році життя в 30% самок й в 60% самців. У віці 3 років і більше всі особини половозрели. Самці беруть участь у нересті часто тільки один раз у житті, гинуть у віці 2—3 років; самки нерестуют кілька разів у житті, плідність їх 200—3900 ікринок, які виметиваются самкою порціонно; самці ж здатні брати участь у нересті з декількома самками. Починається нерест із середини квітня при 10° С, а при 15° С відбувається масовий нерест первинно нерестующих; старі особини нерестуют й у липні й у серпні, коли в не
Друге й третє місця за промисловим значенням займають пісочник-пісочник-бичок-пісочник, або білий бичок (Neogobius fluviatilis), і бичок-ширман (N. syrman). Пісочник харчується переважно ракоподібними, а ширман-хищник, що харчується головним чином дрібною рибою – тюлькою, хамсою. Має значення й бичок-мартовик, або рябий бичок (Mesogobius batrachocephalus), хижак, що підходить до берега раніше інших бичків, уже з березня, і сягаючої більшої величини – 23-34 див довжини.
Група, що живе тільки в черноморско-кас-пийском басейні, Пуголовкоподобние (Benthophilinae) включає дрібних риб, до 4-12 див довжини. Тіло й особливо голова в пуголовок (Benthophilus) сплющені, шкіра покрита кістковими пластинками або зернятками або гола, луски немає. Голова щодо тулуба й хвоста дуже велика, звідси і їхня назва (пуголовка по-українському значить «пуголовок»). Ця група включає 4 роди з 11 видами.