СІМЕЙСТВО ДЖАКАСОВИЕ (CHEILODACTYLIDAE)

До сімейства джакасових належать 6 пологів і близько 15 видів, розповсюджених у субтропічні й помірковано теплих водах південної півкулі, а також у берегів Японії й Гавайських островів. Ці риби мають масивне тіло, маленький рот з товстими губами, нерозділений спинний плавець, передня половина якого складається з колючок, і вильчатий хвіст. Нижні промені грудного плавця в них не гілкуються й більш-менш подовжені, так що кінці їх, вільні від перетинки, виступають за край плавця. У деяких видів ці довгі промені служать своєрідними щупальцями.
Джакасовие живуть у дна (звичайно на кам’янистих ґрунтах), як на мілководдя, так і на досить значній глибині. Молодь цих риб веде пелагический спосіб життя, відрізняючись від дорослих особин сильно сплощеним високим тілом, більшими очами й нормальною будовою грудних плавців.
Багато представників цього сімейства служать об’єктами рибальства. До числа важливих промислових риб належать, зокрема, сірий джакас (Nemadactylus macropterus) і морвонг (Dactylopagrus morwong), розповсюджені у водах Південної Австралії й Нової Зеландії. Біле щільне м’ясо цих жирних риб дуже смачно, особливо в копченому виді. Сірий джакас досягає метрової довжини, але звичайно в промислі переважають екземпляри довжиною 30-40 див при вазі 0, 5- 1, 2 кг. Він зустрічається й у самих берегів, і на солідній глибині, що перевищує 200 м. Їжа цієї риби складається головним чином з донних і придонних ракоподібних – крабів, креветок, крилю. У берегів Нової Зеландії сірий джакас робить сезонні переміщення, з’являючись на мілководдя в літньо-осінній період і відходячи на глибини взимку після охолодження поверхневих вод. Особливо звичайна в берегів молодь цього виду, що заходить у бухти й харчується там планктонами й дрібним бентосом.
Близький австралійський вид — голубой джакас (Nemadactylus valenciennesi), характерною рисою якого є численні яскраво-жовті вузькі смуги на блакитному тлі окологлазничной частини голови й рила, також має промислове значення. Звичайні розміри цієї риби доходять до 50-70 див, а вага – до 4- 6 кг. У перуанських водах часто зустрічається пинтадилъя (Cheilodactylus variegatus), що досягає довжини близько 40 див. Поряд із тваринною їжею вона харчується також водоростями. Цей вид, як й японський гонистий (Goniistius zonatus), не дуже цінується як харчова риба.