СІМЕЙСТВО ЭМБИОТОКОВИЕ АБО ЖИВОРОДКОВИЕ (EMBIOTOCIDAE)

Своєрідне сімейство эмбиотокових містить близько 15 пологів й 23 виду. До них ставляться досить дрібні риби, довжиною від 7 до 45 див, що мають овальне або подовжене, стисле з боків тіло й один спинний плавець із колючими променями в передній частині. Фарбування їх досить різноманітне й варіює від сріблистої до досить яркою, що сполучає жовтогарячий, червоний і небесно-голубий тони. Для деяких видів, наприклад для эмбиотоки (Embiotoca jacksoni), характерна більша індивідуальна мінливість цвіту: найчастіше зустрічаються коричневі особини, прикрашені синіми, зеленими, червоними або жовтими плямами, але окремі екземпляри бувають димчасто-синіми або жовтогарячими.
Майже всі представники цього сімейства живуть у прибережних районах моря, і тільки один вид (Hysterocarpus trashi) пристосувався до перебування в річковій воді— ця риба зустрічається тільки в дельті ріки Сакраменто (Каліфорнія). Морські эм-биотоковие живуть у помірковано теплих районах північної частини Тихого океану, причому два види присвячені до берегів Японії й Кореї, а всі інші – до узбережжя Америки, де вони поширені від Аляскинского затоки на півночі до Південної Каліфорнії на півдні. Особливо численні эмбиотоковие в каліфорнійських водах, у яких зустрічається 19 видів. У Курильських островів, Камчатки й уздовж Алеутської гряди представники сімейства повністю відсутні, і ареал цієї групи риб складається, таким чином, із двох роз’єднаних частин. Ці частини ареалу, безсумнівно, утворилися з безперервної області поширення, що існувала в північній частині Тихого океану в ті часи, коли клімат був багато м’якше, ніж зараз.
Эмбиотоковие ставляться до числа живородних риб. Зараз розмноження представників сімейства вивчено досить детально. Для введення сперми в тіло самки самець використає подовжені промені, розташовані в середній частині анального плавця. У каліфорнійських видів спарювання відбувається в літню пору, але життєздатні спермін зберігаються в тілі самки до осені або навіть до наступної весни, коли й відбувається запліднення. Яйця містять мало желточного живильного матеріалу, і ембріони годуються й дихають за рахунок овариальной рідини, омивающей їх. Японська дитрема (Ditrema temmincki), що має довжину до 25 див, приносить в одному калі від 12 до 40 мальків довжиною 5, 5 див, цілком схожих по зовнішньому вигляді на дорослих риб. Представники сімейства стають статевозрілими вже до кінця першого року життя.
Їжу більшості эмбиотокових становлять дрібні морські тварини, але деякі види, наприклад карликова живородка (Micrometrus minimus), харчуються рослинним кормом.
Майже все живородки живуть у прибійній зоні моря, але деякі пз їх віддають перевагу бухтам і затокам або тримаються в калюжах й ямах приливно-отливной смуги.
Один вид — рожева живородка (Zalembias rosaceus) звичайний у берегів Каліфорнії на глибині 30—90 м і більше, але інші віддають перевагу мілководдю.
Эмбиотоковие мають смачне м’ясо й використаються в їжу. Їх ловлять закидними неводами на пляжах, піднімальними мережами й вудками. Серед каліфорнійських видів найбільше промислове значення має біла живородка (Phanerodon furcatus).