СІМЕЙСТВО ГИРЕЛЛОВИЕ АБО КИФОЗОВИЕ (GIRELLIDAE)

Представники цього сімейства мають еліптичне, стисле з боків тіло, покрите дрібною лускою, що заходить на голову й підстави плавців. У них маленький рот із дрібними гострими зубами – у зовнішній частині щелеп розташовуються сплощені різці, за ними, а також на піднебінні і язиці звичайно сидять численні крихітні зубчики. Спинний плавець гиреллових дуже довгий і містить 9-15 колючок у передній частині, ще три колючки перебувають перед початком анального плавця. Плавальний міхур у цих риб розділений перетяжкою й сильно витягнуть – він триває навіть у хвостовій частині тулуба. Гирелловие – растительноядние риби, що харчуються водоростями.

До сімейства належить кілька пологів, що містять біля трьох десятків видів, що живуть у прибережних морських водах, переважно в межах тропічної зони. Широко розповсюджені Кермові риби, або Кіфози (Kyphosus), зустрічаються в берегів всіх океанів. Деякі з них (К. bigibbus) досягають 75 див у довжину, однак більшість видів значно дрібніше, і найбільший розмір тіла рідко перевищує в них 40-45 див. Кіфози мають, як правило, темно-коричневе або буре фарбування, але із цього правила є й виключення. Так, індо-тихоокеанський К. vaigiensis пофарбований у сірувато-синій цвіт, на тлі якого яскраво виділяються поздовжні бронзові лінії, грудні плавці в цієї риби жовтогарячі.
Їжа кіфозів складається з водної рослинності й дрібних безхребетних. Вони живуть, як правило, у прибережних заростях, де нерідко збираються зграями. Молоді особини зрідка попадаються й удалині від берегів, супроводжуючи там кущі плавучих саргассов.
Рід Гирелли (Girella) обмежений у своєму поширенні Індійським і Тихим океанами. Гирелли – досить великі риби, що досягають 50-60 див у довжину й пофарбовані в сіруватий, коричневий або синій цвіт. У цих всеїдних риб губи дуже рухливі, що дозволяє їм общипувати зі скель шматочки ульви й інших водоростей, а також збирати в заростях дрібних раків і хробаків. Улюблений біотоп гирелл – кам’янисті узбережжя й рифи, але деякі з них, наприклад каліфорнійська гирелла (Girella nigricans), дуже звичаї в приливно-от-ливной зоні й залишаються під час низької води в калюжах і бочагах. Австралійський лудерик (G. tricuspidata) нерідко попадається й в опріснених естуаріях.
М’ясо багатьох гиреллових має звичайно характерний для растительноядних риб трав’янистий захід, але всі вони вживаються в їжу, а деякі види навіть мають високі смакові достоїнства. У деяких районах вони служать об’єктами рибальства. У Японії, наприклад, медзина (Girella punctata) – стайная риба, звичайна в скелястих узбереж Хонсю, Східно-Китайського моря в Тайваню й сягаюча 50 див у довжину, уважається промисловою рибою й уживається в їжу сирий, смаженої або вареної. Молодь гирелли в Японії вирощують у кошах. У прибережних водах Австралії улови лудерика (найбільш великі екземпляри цієї риби мають 60 див у довжину при вазі близько 4, 5 кг) уступають за значенням тільки кефалям й аррипу.