СІМЕЙСТВО ЛЕТРИНОВИЕ АБО СВИНОРИЛОВИЕ (LETHRINIDAE)

Летриновие, або свинориловие, характеризуються подовженим, трохи стислим з боків тілом. Голова довга, без луски, рило витягнуте. Зуби гострі, передні злегка збільшені, кликообразние. Губи м’ясисті. Спинний плавець один, з колючою й м’якою частинами, містить звичайно 10 колючих й 8-9 гіллястих променів. В анальному плавці 3 колючих й 5-10 гіллястих променів. Сімейство містить у собі більше 20 видів тропічних риб, розповсюджених переважно в тропічній зоні Індійського й західної частини Тихого океану. Є в Червоному морі й у районі Північної Австралії. Один вид в Атлантичному океані в берегів Західної Африки.

Летрини — типові мешканці прибережної зони. Улюбленими ділянками для них є коралові рифи, скелі, накопичення каменів і заросли підводної рослинності. Віддають перевагу кам’янистому, піщаному й черепашниковому ґрунтам, уникають замулених й опріснених ділянок. Дуже рідко зустрічаються поблизу усть рік, у місцях рясного виносу в море органічних речовин. Найбільша кількість видів зустрічається на невеликих глибинах (менш 50 м) серед скель і коралів, у чистій, прозорій воді. Надзвичайно яскраве й різноманітне фарбування з різко контрастними квітами дозволяють летринам добре ховатися в строкатому світі «підводних джунглів». Склад їжі, споживаної летри-нами, надзвичайно різноманітний. Вони харчуються як рибою, так і різні безхребетними (молюски, ракоподібні, хробаки). У деяких видів є сильно розвинені зуби, що дозволяють їм легко дробити й поїдати гілочки коралів.
В Атлантичному океані в західного узбережжя Африки, від Зеленого мису до Габону, живе атлантичний летрин (Lethrinus atlanticus) довжиною до 40 див.
Найбільша кількість видів летрино-вих живе в Індійському океані. У Червоному морі, уздовж берегів Східної Африки, Індії, Бірми, В’єтнаму, Малайського архіпелагу й Полінезії широко розповсюджений зірчастий летрин (L. пеbulosus). Цей летрин має порівняно невеликі розміри (30-40 див). Фарбування в нього жовтувато-бура з поздовжніми рядами яскравих блакитних крапок. Зяброва кришка блакитна. Плавці оранжево-жовті. Утворить невеликі косяки, як правило, поблизу коралових рифів на піщаних ґрунтах. Відрізняється смачним м’ясом, що високо цінується в країнах Азії й Африки.
У цих же районах зустрічається длиннорилий летрин (L. miniatus), що відрізняється від попереднього виду більше прого-нистим тілом, пофарбованим у яскравий зелений колір з темними неправильної форми плямами. На кінці зябрової кришки червона пляма. Губи криваво-червоного цвіту. Він досягає довжини 50 див. Невеликий малий летрин (L. mahsenoides), що досягає всього 20-30 див довжини, живе тільки серед рифів і скель. Має темно-зелене фарбування тіла з яскравими рожевими плавцями. Найчастіше він зустрічається в мілководній затоці Карпентария в берегів Північної Австралії й у районі Великого Бар’єрного рифа.
У Північної Австралії й уздовж берегів Малайського архіпелагу живе великий летрин (L. chrysostomus) довжиною до 80 див і вагою до 9 кг. Він має ясно-коричневе фарбування з темними поперечними смугами. Межглазничное простір і плавці червоні. М’ясо цього летрина дуже смачне.
На противагу перерахованим видам летринових, що живуть серед каменів і коралів, червоноперий летрин (L. rhodopterus) часто зустрічається й на рівних піщаних ґрунтах, особливо в районі Цейлону. Цей середніх розмірів летрин (довжина до 50 див) є одним з об’єктів тралового рибальства Цейлону й Індії.
Крім описаних широко розповсюджених видів летринов, є види з дуже невеликим ареалом, наприклад сейшельський летрин (L. sanguineus), що живе тільки в районі Сейшельських островів, або китайський і філіппінський летрини (L. caeruleus, L. choerorhynchus), що живуть у західній частині Тихого океану, у берегів Південного Китаю, В’єтнаму й у районі Філіппінських островів.