СІМЕЙСТВО ЛОБОТОВИЕ АБО ТРЕХХВОСТИЕ ОКУНІ (LOBOTIDAE)

Треххвостие окуні одержали свою назву у зв’язку з тим, що задні частини їх спинного й анального плавців, що мають округло-удлиненную форму одного типу із хвостовим плавцем, утворять разом з останнім деяку подобу єдиного трилопатевого хвоста. Це досить високотелие, злегка горбаті риби, що населяють прибережні ділянки тропічних морів, але заходящие також у солонуваті й навіть прісні води.
Найбільше широко розповсюджений вид сімейства — суринамский лобот (Lobotes surinamensis) зустрічається у всіх океанах (тільки в тихоокеанських берегів Центральної Америки його заміщає близкородственний L. pacificus). Ця повільна риба може досягати метрової довжини й ваги 12 кг. Фарбування її дуже мінлива. Великі екземпляри звичайно бувають пофарбовані в майже чорний цвіт (у деяких є світлі плями на тілі), але іноді попадаються бронзові або зелені особини. Суринамский лобот відшукує їжу (молюсків, креветок, рибу) серед водоростей на дні й під час харчування приймає майже вертикальне положення. Зрідка цих риб можна побачити лежачими на боці в самої поверхні води.
Молодь суринамского лобота, що живе у водорослевих заростях, може виноситися у відкритий океан разом з кущами прибережної рослинності. Такі мальки нерідко попадаються серед дрейфуючого «плавця» у Бенгальській затоці й у західній екваторіальній частині Тихого океану.
На відміну від переважно морських суринамских лоботов, що лише зрідка заходять у ріки, смугасті лоботи родa Datnioides (наприклад, D. quadrifasciatus) дуже характерні для прісних і слабосолених вод Індії, Бірми, Таїланду й Індонезії. Це – більше дрібні (довжиною до 30-40 див) риби зі строкатим фарбуванням («темні поперечні смуги на кремовому, розоватом або зеленуватому тлі). Очевидно, вони роблять переміщення між ріками й прилягаючими до їхніх усть ділянками моря.
Всі треххвостие окуні мають смачне м’ясо й служать об’єктом місцевого рибальства в прибережній смузі тропічних морів і при заходах у прісні води.