СІМЕЙСТВО КРАСНОГЛАЗКОВИЕ (ЕТMELICHTHYIDAE)

Червонуваті або рожево-сріблисті красноглазки мають подовжене, слабко стисле з боків або майже веретеновидное тіло із дрібною лускою. Спинний плавець складається в них з колючої й м’якої частин, які в деяких видів стикаються один з одним, а в інших розділені проміжком, зайнятим короткими вільними шипами. Висувний рот постачений дуже слабкими зубами. До цього невеликого сімейства ставиться всього п’ять пологів з декількома видами.
Красноглазки — прибережні морські риби, що зустрічаються у всіх океанах. Молодь деяких з них, наприклад південної красноглазки (Emmelichthys nitidus), може попадатися й у відкритому океані. Це сприяє, мабуть, їхньому широкому розселенню: південна красноглазка відома в берегів Африки, Австралії, Новій Зеландії й Чилі.
Поширення сімейства в загальному присвячено до тропічних і субтропічних районів. У водах Індії, Цейлону, Індонезії й Філіппінських островів зустрічається індійська красноглазка (Dipterygonotus leucogrammus), невелика риба, довжиною близько 10 див, що живе на глибині 10-15 м на піщаних ґрунтах й устричних банках. Цей вид заходить й в опріснені райони.
Більшість красноглазок, на відміну від індійського виду, віддає перевагу досить більшим глибинам. Так, південна красноглазка ловиться звичайно на глибині близько 50-100 м і більше, а имеющая подібне поширення рожева красноглазка (Р1аgiogeneion ruhriginosus) живе ще глибше (200-500 м). Представники обох видів досягають 60 див у довжину. Як й інші красноглазки, вони мають дуже смачне червоне м’ясо, високо ценимое як делікатесний продукт, і подекуди (Австралія, Південна Африка) становлять помітний прилов у траловому рибальстві. Ловлять їх на крючковие снасті.