КЛАС СКЛЯНІ ГУБКИ (HYALOSPONGIA)

Скляні губки — своєрідні морські, переважно глибоководні, губки, що досягають 50 див у висоту й більше. Тіло їх найчастіше бокаловидное, мешковидное або трубчасте, м’яке й легко рветься на зразок неміцної повсті, або при більше значному розвитку кістяка – досить тверде й ламке. Цвіт сірий, коричневий, білий або жовтуватий. Звичайно одиночні радіально-симетричні, рідше колоніальні організми. Це губки спрощеного лейконоидного типу з більшими трубчастими жгутиковими камерами. Мезоглея в них майже зовсім відсутній, і живаючи тканина в значній мірі представлена синцитіями, які у вигляді тонких мембран і пухкої мережі перемичок зв’язують сильно розвитий кістяк скляних губок. Жгутиковие камери також являють собою синцитальние утворення; окремі хоаноцити зливаються один з одним підставами. епітелій, Що Криє, часто відсутній або заміщений подібними ж синцитіями. Крім никнув, у тілі губок виявляють лише амебоидние клітини.
Кістяк скляних губок побудований із кремнезему у вигляді аморфної водної кремнекислоти й складається з безлічі різноманітних шестипроменевих голок й їхніх похідних. Промені голок спрямовані по трьох взаємно перпендикулярних осях, чому цих губок називають ще тривісними або шестипроменевими. Часто один або кілька променів редукуються, і тоді утворяться пятилучевие, чотирипромінні й навіть одноосьові голки, а від зниклих променів залишаються лише невеликі горбки. Промені голок скляних губок можуть бути гладкими або шиповатими, прям або вигнутими, а іноді несуть на кінцях здуття. У деяких губок голки зростаються своїми кінцями так, що утвориться правильний ґратчастий каркас із прямокутними комірками, або зрослий кістяк являє собою дуже неправильну заплутану мережу із кремнієвих поперечин. Мікросклери в скляних губок ще більш різноманітні й мають досить вигадливу форму. Серед них розрізняють гексастри й амфидиски. Гексастри – це в основі своєї маленькі шестипроменеві иголочки, промені яких на кінцях часто постачені численними й різноманітними придатками. Амфидиски ж подібні до якірців, що складають із тонкого стерженька, на обох кінцях якого віночком розташовані лопатеві вирости. Кістяк скляних губок дуже диференційований, і голки кожної форми займають строго певне місце в їхньому тілі. Величина голок цих губок значно варіює. Макросклери звичайно виміряються сотнями мікронів, але можуть досягати декількох десятків сантиметрів, а у виняткових випадках навіть 3 метрів довжини. Мікросклери значно дрібніше, їхні розміри коливаються в середньому від десяти до ста мікронів.
Голки скляних губок формуються в синцитіях і мають складну мікроскопічну структуру. Кожна голка містить усередині органічну осьову нитку, навколо якої шарами розташований кремнезем. Шари відділені друг від друга прошарками з органічної речовини.

Клас скляних губок складається із двох загонів: Hexasterophora й Amphidiscophora.