СІМЕЙСТВО КУЧИЕВИЕ (AMPHIPNOIDAE)

У цьому сімействі всього один рід — Кучии (Amphipnous). Угревидное тіло кучии покрите дрібною циклоїдною лускою. Плавців у неї зовсім ні, ні парних, ні непарних. Зовсім чудові пристосування кучии до подиху атмосферним повітрям: у неї від даху зябрової порожнини відходять два повітряних мішки, що нагадують легені, а зябра сильно скорочені. Звичайна кучия (Amphipnous cuchia) досягає довжини 60 див. Вона зустрічається в Північній і Східній Індії, Пакистані, Непалі й Бірмі. Живе в прісних і солонуватих водах, часто виходить із води й, як змія, тримається в траві на березі. Харчується хробаками, ракоподібними й дрібними молюсками. Стінки надзябрових повітряних мішків кучии пронизані кровоносними судинами; вони грають у цієї риби роль дійсних легенів. У ці мішки кучия набирає атмосферне повітря, і подих з їхньою допомогою є для неї основним. Вона втратила здатність дихати у воді, як «нормальні» риби. Живучи у воді, вона піднімається до поверхні й заковтує повітря.
Кучия — промислова риба. Існує місцевий промисел кучии, у безлічі, що доставляє її на ринки Калькутти в живому виді.
У штаті Керала, у південно-західного краю Індії, на рисових полях й у болотах живе малабарская кучия (A. fossorius). Ока в неї покриті напівпрозорою шкірою; великий кришталик майже стосується сітківки. Колбочки дегенеративні або відсутні, палички розташовані далеко друг від друга. Очевидно, зір для цієї риби не має великого значення.
При пересиханні водойми малабарская кучия заривається в м’який ґрунт на глибину 60—90 див і проводить там період посухи в заціпенілому стані.
У районі Бомбея й на західному узбережжі Індії, на висотах від 30 до 1400 м над рівнем моря, зустрічається отличающаяся сильним розвитком зубів зубата кучия (A. indicus), що досягає довжини близько 50 див.