СІМЕЙСТВО БЕКАСОВИЕ АБО МОРСЬКІ БЕКАСИ (MACRORHAMPHOSIDAE)

Тіло морських бекасів стисло з боків. Рило витягнуте в довгу трубку, з маленьким ротом на кінці її. Один, дуже довгий, шип спинного плавця спрямований назад, до хвоста. Голова й тіло покриті дрібними ромбічними лусочками (пластинками) з вигнутими й спрямованими назад зубчиками (як в акул). Крім того, під шкірою перебувають великі кісткові пластинки, частково сховані лускою.

Усього відомо 4 роди й 11 видів морських бекасів.
Всі види морських бекасів малі, довжина їх не більше 25 див. Широко поширені в тропічних і субтропічних водах всіх океанів. Багато хто тримаються на глибинах до 200 м і більше. Деякі види сріблисті, а інші мають фарбування від яскраво-червоної до рожевої. Особливо яскраво пофарбований смугастий морський бекас (Centriscops obliquus) з вод Австралії й Нової Зеландії: у нього гарне оранжево-рожеве фарбування з п’ятьма косими темними смугами на тілі. В акваріумі він рухається назад так само легко, як і вперед, і звичайно тримається: униз головою. Щодо цього, як і по зовнішньому вигляді, морські бекаси нагадують кривохвосток (сімейство Centriscidae). Морський бекас – риба нервова, легко збуджується; досить просто запалити світло в кімнаті, де коштує акваріум, щоб вона вискочила з води, іноді на підлогу. Дуже охоче поїдає в акваріумі ікру морських зірок й інших тварин.
Широко розповсюджений морський бекас (Macrorhamphosus scolopax), довжиною до 16 див, зустрічається в теплих водах на сході Атлантичного океану й у Середземне море. Цей же вид (або близькі види) розповсюджений у Японії й Кореї.