КЛАС ВАПНЯНІ ГУБКИ (CALCISPONGA)

Винятково морські губки, що живуть звичайно на невеликій глибині. Це досить ніжні організми, одиночні або колоніальні, що рідко перевищують 7 див у висоту. Тіло їх часто має трубчасту, бочонковидную або циліндричну форму. Іноді утвориться ніжка, за допомогою якої губка прикріплюється до субстрату. Поверхня вапняних губок може бути гладкими або покритої пучками, що стирчать із її, голок. Гирловий отвір буває оточено віночком з довгих одноосьових голок. Вапняні губки найчастіше позбавлені пігменту й мають білий або сірий цвіт. Будова їхнього тіла може бути асконоидного, сиконоидного або лейконоидного типу. Це єдина група губок, у яких у дорослому стані спостерігаються всі три типи будови, представлені в найбільш виразному виді. Тому вапняні губки є улюбленим об’єктом для вивчення будови, розвитку й життєдіяльності тварин цього типу.
Кістяк вапняних губок складається із трехлучевих, чотирипромінних й одноосьових голок, побудованих з вапна. Звичайно голки в тілі цих губок лежать вільно й не зв’язані один з одним. Лише в так званих фаретронних губок голки склеюються вапняним цементом, образуя ґратчастий кістяк. Голки вапняних губок дуже дрібні й не розділяються на макросклери й мікросклери. Довжина променів трьох- і чотирипромінних голок рідко перевищує 0, 3 мм; довжина одноосьових голок (вони називаються тут рабдами) може досягати 3див. Кістякові елементи вапняних губок формуються усередині клітин – скелетообразовательниц (склеробластов). Для утворення трипроменевої голки три клітини сходяться разом, тісно прилягаючи друг до друга. Потім кожна з них ділиться, і виходять три пари клітин, розташованих у два шари. Кожна пара клітин формує один із трьох променів голки. Спершу усередині трьох окремих склеробластов самостійно заставляються зачатки променів. На дуже ранніх стадіях утворення голки ці три зачатки згуртовуються кінцями між собою під певним кутом, образуя маленьку трипроменеву голку. Далі відбувається стовщення й ріст променів у результаті відкладення на їхній поверхні перевелися, що виконується згаданими вище парами клітин. Майже так само формується чотирипромінна голка. Спочатку описаним способом виникає зачаток трипроменевої голки, до якої потім підходить особливий склеробласт, що будує четвертий промінь голки. В утворенні одноосьової голки (рабди) бере участь одна пара клітин. Якщо ж голка довга, то число склеробластов збільшується до трьох або п’яти за рахунок розподілу вихідної пари клітин.

Клас вапняних губок складається із двох загонів.