СІМЕЙСТВО РЕМЕНЯ-РИБИ АБО СЕЛЬДЯНИЕ КОРОЛІ (REGALECIDAE)

До цього сімейства, представники якого мають сильно подовжене, але дуже вузьке тіло, ставляться всього два роди. З них більше звичайний рід Сельдяние королі (Regalecus), що містить кілька близьких видів.

Сельдяние королі — напівглибоководні риби, що зустрічаються в теплі й помірковано теплих водах всіх океанів на глибині 50—700 м і попадаються іноді на поверхні. Час від часу окремі екземпляри знаходять викинутими на берег після шторму. Сельдяние королі нерідко досягають ваги 250 кг при довжині 5, 5 м, але відомі навіть випадки піймання риб довжиною близько 9 м.
Тіло сельдяних королів має ремнеобразную форму: при довжині 3, 5 м, наприклад, ширина тулуба становить тільки 5 див. Спинний плавець починається на голові над оком і триває до заднього краю тіла, у ньому налічується близько 300 променів, з яких 10-15 передніх сильно подовжені, постачені перетинчастими розширеннями на вершинах й утворять на голові султан. Черевні плавці складаються з єдиного довгого променя, веслообразно сплощеного в кінця. Хвостовий плавець рудиментарний або зовсім відсутній. Плавального міхура немає.
Тіло пофарбоване в сріблисто-білий цвіт, голова має синюватий відтінок. На тулуб безладно розкидані темні короткі смуги або плями. Всі плавці яскраво-червоного цвіту.
Ці риби плавають звичайно головою догори, розташовуючи тіл у положенні, близькому до вертикального. При цьому вони підтримують від опускання тіло, питома вага якого більше, ніж вага води, і поступально переміщаються з невеликою швидкістю за рахунок ундулирующих рухів довгого спинного плавця. Сельдяние королі можуть плавати й швидше. У цьому випадку вони пересуваються, хвилеподібно згинаючи своє довге тіло. Такий спосіб плавання був відзначений, зокрема, у великого сельдяного короля, що спостерігався живим в індонезійських водах.
Сельдяние королі ще не ловилися в радянських водах, але вони зрідка попадаються в берегів Норвегії й у південній і східній частинах Японського моря. Ці риби зустрічаються іноді в косяках оселедця, який, очевидно, харчуються. У зв’язку із цим, а також завдяки досить ефектному зовнішньому вигляду вони й одержали свою оригінальну назву.
Зустрічі моряків з гігантськими сельдяними королями, що плавають у поверхні, дали привід багатьом історіям про «морського змія», що у деяких розповідях описується як чудовисько, що має кінську голову з вогненно-рудою гривою, що розвівається. За таку гриву, звичайно, приймали довгі промені спинного плавця, що утворять головний султан цієї риби.
М’ясо сельдяного короля неїстівно, і від нього відмовляються навіть тварини.