СІМЕЙСТВО ШИШЕЧНПКОВИЕ (МОПОСЕПTRIDAE)

Представники цього сімейства мають настільки характерний вигляд, що навряд чи можуть бути поплутані з якими-небудь іншими рибами. Коротке, товсте тіло шишечников покриває своєрідний панцир, складений дуже великими чешуями, кожна з яких несе сильний гребінь із колючкою позаду. Це надає рибам подібність із шишками сосни або, скоріше, кедра (звідси й розповсюджене в англійській мові назва «риба – соснова шишка»). Потужні колючки спинного плавця не утворять у цих риб послідовного вертикального ряду, а стирчать по сторонах, чергуючись по нахилі в ліву й праву сторони. Черевний плавець у дорослих шишечников складається з дуже великого гострого шипа й декількох рудиментарних м’яких променів (у мальків вони мають нормальний розвиток).
Ще одна особливість шишечников — наявність двох темно-червоних світних органів під нижньою щелепою. Ці органи випромінюють світло завдяки життєдіяльності обитающих у них фосфоресцирующих бактерій-симбіонтів. Шишечники не тільки світяться, але й можуть видавати звуки за допомогою вібрації шипів черевних плавців, посилюваної за допомогою плавального міхура.
Сімейство містить один рід Шишечники (Monocentrus), що містить два види. Японський шишечник, або риба-лицар (М. japonicus), що досягає 12 див у довжину, розповсюджений в Індійському океані й на заході Тихого океану від Південної Африки до Японії. Це – стайная придонна риба прибережних вод, що живе на глибині 60-200 м і досить звичайна в деяких районах (зокрема, у берегів Хонсю). Другий вид – австралійський шишечник (М. gloriamaris) живе тільки в тропічних і субтропічних водах Австралії. Розміри цієї риби доходять до 23 див.
Шишечники не мають серйозного промислового значення, але в берегів Південної Японії нерідко попадаються в трали (іноді навіть сотнями екземплярів) і вважаються там їстівними рибами. Вони вживаються в їжу смаженими, вареними із соєвими бобами або приготовленими в оцті. Плавникові колючки цих дивних риб можуть нанести досить серйозні поранення при необережному обігу.