ЗАГІН МИКРОСПОРИДИИ (MICROSPORIDIA)

На відміну від миксоспоридий, микроспоридии паразитують як у хребетних тварин (переважно в рибах), так й у безхребетні. Це внутрішньоклітинні паразити. Число відомих видів їх близько 200. Найбільшу шкоду заподіюють паразити комах, тому що деякі види микроспоридий викликають важке захворювання корисних для людини бджоли й шовковичного шовкопряда. У медоносної бджоли хвороба, викликувана микроспоридиями (Nosema apis), називається білим поносом. Вона сильно виснажує бджолину родину й нерідко викликає її загибель. Микроспоридиоз шовковичного шовкопряда зветься пебрини (Nosema bombycis). Це захворювання в більшості випадків смертельно. Деякі микроспоридии вражають комах – шкідників сільськогосподарських рослин і цим приносять користь.
Число видів микроопоридий, що паразитують у рибах, невелико. Вони можуть вражати різні органи, локалізуючись найчастіше в сполучній тканині й м’язах. З риб, що мають промислове значення, микроспоридиями дивуються снетки, корюшка. Особливо сильно страждає від микроспоридии Glugea hertwigi снеток, що має немаловажне промислове значення в північних прісноводних водоймах СРСР (Псковско-Чудское озеро, оз. Біле п інші). Сильне зараження снетков микроспоридиями викликає в них запалення й порушення функції більшості внутрішніх органів й, як результат, масову загибель рибок. У деякі роки зареєстрована загибель 25-50% снетков від микроспоридиоза.
Один пз видів микроспоридий (Соссоnеma sulci) паразитує в ікринках осетрових риб басейнів Чорного й Каспійського морів, викликаючи загибель ікринок. Однак масового зараження осетрових цим паразитом поки не відзначалося. Нерідко микроспоридии роду Glugea паразитують у колюшках, викликаючи утворення великих білих цист у шкірі (мал. 83).
Познайомимося з життєвим циклом микроспоридий на прикладі Nosema apis (з медоносної бджоли) і N. bombycis (із шовковичного шовкопряда). Він подібний із циклом миксоспоридий. У бджоли паразит розвивається в клітинах епітелію кишечнику, у шовковичного шовкопряда – у клітинах всіляких органів. Суперечки (мал. 84) дуже дрібні (в Nosema apis довжина 4, 5-6, 5 мк, ширина 2, 5-3, 5 мк). Є міцна й відносно тонка оболонка, що, на відміну від такої в миксоспоридий, не є двостулковою. Значна частина простору усередині оболонки спори зайнята однієї стрекательной капсулою з розташованої в ній спірально закрученою довгою тонкою ниткою. Позаду до капсули примикає дуже маленький, імовірно двох-ядерний, амебоидний зародок.
При проникненні спори в кишечник хазяїна нитка стрекательной капсули із силою викидається й впроваджується в клітину епітелію. Довжина її у викинутому стані досягає 70 мк, що перевершує довжину спори більш ніж в 10 разів.
Разом з ниткою (очевидно, на кінці нитки) зі спори виноситься й амебоидний зародок, що таким шляхом проникає в клітину хазяїна. Тут амебоид починає енергійно ділитися, образуя характерні ланцюжки, що складаються з окремих клітин паразита. Многоядерних плазмодіїв не утвориться. Незабаром починається формування спор, будова яких уже розглянуте вище. В Nosema bombycis (збудника пебрини шовкопряда) паразит при сильному зараженні проникає в цитоплазму яйцевих клітин, і в цьому випадку, якщо батьківська особина не гине, паразит передається наступному поколінню. Виходить передача збудника «у спадщину».
Боротьба з микроспоридиозами бджоли й шовковичного шовкопряда являє собою складне завдання. В основному справу зводиться до профілактичних заходів. Заражені вулики дезінфікують. Сильно заражені родини доводиться знищувати. Важливою мірою боротьби з пебриной шовковичного хробака є мікроскопічний контроль відкладених яєць. Частина яєць вивчають під мікроскопом. Якщо в них знайдуть суперечки микроспоридий, то всю партію яєць знищують.