ЗАГІН МИКСОСПОРИДИИ (MYXOSPORIDIA)

Миксоспоридии (їх називають також слизовими споровиками)-ушануй винятково паразити морських і прісноводних риб. Деякі види миксоспоридий викликають захворювання й нерідко загибель хазяїна (особливо мальків), чим завдають величезної шкоди рибному господарству. У природі миксоспоридий поширені дуже широко у всіх широтах і у всіх типах водойм. Число їхніх видів дорівнює приблизно 700.
Локалізація миксоспоридий у тілі хазяїна буває найрізноманітнішої. Частина видів вражає тканини різних органів – сполучну (у тому числі й хрящ), мускульної, нервову, тканини бруньок. Деякі види живуть у порожнинах органів, найчастіше в жовчному й сечовому міхурі. Миксоспоридий ніколи не паразитують у порожнині кишечнику.
Порожнинні види миксоспоридий мають амебоидное тіло з декількома ядрами. Вони утворять псевдоподии й здатні пересуватися (мал. 78). Розміри цих миксоспоридий невеликі, вони виміряються звичайно десятками мікронів. Цитоплазма розділена на два шари: зовнішню, більше світлу эктоплазму й внутрішню – эндоплазму. В эндоплазме в зрілих особин лежать суперечки.
Тканевие миксоспоридий являють собою плазматичні маси, що лежать у товщі тканин й оточені оболонкою. У плазматичному тілі їх звичайно є велика кількість ядер (вимірюване іноді сотнями й тисячами) і суперечка. Розміри многоядерних плазмодіїв тканевих миксоспоридий можуть бути дуже різні. Деякі з них досягають горошини або навіть горіха. У цих випадках на тілі риб утворяться пухлини (мал. 79), які потім прориваються й перетворюються у виразки.
Як же здійснюється цикл розвитку миксоспоридий, як паразит проникає в тіло риби?
Для поширення миксоспоридий служать суперечки, з розгляду будови й розвитку яких ми й почнемо виклад ходу життєвого циклу.
Суперечки формуються в эндоплазме миксоспоридий. У плазмодіях багатьох дрібних порожнинних видів утворяться всього дві суперечки. У великих плазмодіях тканевих видів число суперечка може досягати сотень і тисяч. Зріла спора миксоспоридий має характерну й складну структуру (мал. 80). Зовні спора має двостулкову міцну оболонку. Стулки її з’єднані один з одним по лінії, називаної швом. У цій області вони стикаються один з одним, як два вартові скла, складених краями. Як видно на малюнку 80, форма стулок у різних видів різна, крім того, вони можуть нести зовні відростки різної форми й довжини.
Усередині стулок у задній частині спори міститься маленький амебовидний зародок, звичайно двухъядерний. На передньому кінці спори (а в сильно витягнутих спор – у лінії шва або на протилежних кінцях) містяться дві стрекательние капсули (у деяких видів їх буває чотири). Стрекательная капсула являє собою пухирець із рідиною, що має власну оболонку, усередині якого розташована скручена спіраллю довга тонка нитка. Довжина нитки в кілька разів перевершує довжину спори. Ця нитка відіграє важливу роль при зараженні хазяїна миксоспоридиями.
Розвиток спори протікає складно. На деталях його ми зупинятися не будемо, укажемо лише, що у формуванні кожної спори беруть участь 6 ядер, з них два переходять в амебоиди, за рахунок двох формуються стулки, два інших беруть участь в утворенні стрекательних капсул.
Зрілі суперечки попадають у воду. Це відбувається різними шляхами: у порожнинних миксоспоридий – через кишечник або бруньки, у тканевих – при розриві цисти й утворенні виразок. У деяких видів спори звільняються лише після смерті хазяїна, як, наприклад, у миксоспоридий, що паразитують у хрящовій і нервовій тканині. Якщо суперечки буде заглочена хазяїном (рибою), то під впливом травних соків стрекательние нитки із силою викидаються й впроваджуються в стінку кишечнику. Таким шляхом суперечки міцно закріплюється в тілі хазяїна. Після цього стулки розходяться по лінії шва – суперечки як би розкривається. Амебоидний зародок виходить зі спори й активно впроваджується в тканині. Далі через тканини хазяїна він направляється в той орган, у якому паразитує даний вид миксоспоридий.
Розглянутий вище життєвий цикл миксоспоридий не має нічого подібного із циклами споровиків (грегарин, кокцидий, гемоспоридий). Тут відсутні шизогонія, гаметогенез, запліднення й спорогония, закономірне чергування яких настільки характерно для класу споровиків. Розмноження й поширення зв’язане в миксоспоридий з утворенням спор. Будова спор й їхній розвиток зовсім інше, чим у споровиків. Очевидно, що розвиток спор миксоспоридий варто розглядати як своєрідний процес безстатевого розмноження, що трохи нагадує внутрішнє брунькування. Чи є в миксоспоридий у якій-небудь формі підлоговий процес? Питання цей дотепер не може вважатися остаточно вирішеним. Ми бачили вище, що амебоид, ув’язнений у суперечці, володіє двома ядрами. За спостереженнями багатьох авторів, але виході амебоида зі спори ядра зливаються. У цьому вбачають удруге спрощену форму полового процесу, оскільки основним моментом у заплідненні є злиття ядер.
Як ми вже відзначали, миксоспоридий є збудниками захворювань риб. Перелічимо деякі найнебезпечніші з них.
У коропа, що є одним з основних об’єктів розведення в ставкових рибницьких господарствах, відомо кілька захворювань, викликуваних миксоспоридиями. Найбільше часто зустрічається Myxobolus cyprini, що викликає злоякісну анемію. Вегетативні стадії паразита й цисти із суперечками вражають тканини різних органів коропа: зябра, мускулатуру, бруньки, печінку, селезінку.
Є багато видів миксоспоридий (переважно види пологів Myxobolus й Henneguya), які паразитують на зябрах. Вони вражають коропових риб, судаків, щуку й інших промислових риб (мал. 81). При масовій поразці зябер порушується нормальний процес подиху, що приводить до захворювань.
Важке захворювання особливо коштовних лососевих риб (форель, лосось) викликає миксоспоридия Myxosoma cerebralis. Цей паразит вражає переважно мальків, викликаючи їхню масову загибель. Хвороба одержала назву «вертеж форелей» по характерній ознаці захворювання. Myxosoma cerebralis локалізується в хрящовій тканині. При масовому зараженні спори зустрічаються й в інших органах: головному мозку, м’язах. Особливо часто миксоспоридия локалізується в напівкружних каналах, викликаючи руйнування органа рівноваги. Це порушує нормальний рух. Рибки починають кружлятися з великою швидкістю, після чого наступає період стомлення. Другий характерний симптом захворювання – скривлення хребта (мал. 82), пов’язане з порушенням цілісності хряща хребта. Крім скривлення хвостового відділу, спостерігається ненормальна темна пігментація хвоста. «Вертеж форелей» часто приводить до масової загибелі молодих рибок. Після загибелі рибки при розкладанні трупа суперечки попадають у воду.
Як здійснюється в рибоводних господарствах боротьба з миксоспоридиозами? Заходи ці носять в основному профілактичний характер. Варто уникати контакту хворих і здорових риб. Заражені водойми рекомендують вреживать, спускаючи їх на зиму й дезин фицируя ложі водойми негашеної зі звісткою й іншими хімікатами.