СІМЕЙСТВО МЕЛАНОТЕНИЕВИЕ (MELANOTAENIIDAE)

Це сімейство, що містить близько 10 пологів, обмежено в поширенні прісними водами Австралії й Нової Гвінеї: західною границею ареалу групи служить, як й у сумчастих ссавців, так називана «лінія Уоллеса», що розділяє Індо-Малайські й Австралійську фауністичні області. Меланотениевие – невеликі, порівняно високотелие риби з подовжено-овальним, стислим з боків тілом, довгим анальним плавцем і косим ротом. Дрібні конічні зуби розвинені в них не тільки на щелепах, але й на зовнішній поверхні губ. Спинні плавці розділені вузьким проміжком.
Форма тіла меланотениевих сильно міняється в міру росту. Самці звичайно відрізняються від самок більше яскравим розфарбуванням і збільшеними плавцями. Фарбування в різних представників сімейства сильно варіюють, але в більшості видів переважають коричнюваті й червонуваті тони з більше темними плямами й смугами. Уздовж боку тіла майже завжди добре помітна яскраво-чорна смуга (звідси назва меланотениевие – «черно-лентовие»). Максимальні розміри меланотениевих досягають 15 див.
Всі види сімейства ставляться до числа стайних прісноводних риб, що живуть в озерах, ставках і ріках, хоча деякі з них зустрічаються й у солонуватій воді. В Австралії представники цієї групи, безсумнівно, що має морське походження, відомі з водойм, дуже далеко вилучених від берегів моря. Ареали окремих видів, як правило, обмежені певними річковими системами й досить невеликі.
Деяких з меланотениевих розводять як акваріумних рибок. Частіше інших зустрічається в аквариумистов райдужна рибка (Melanotaenia maccullochi), у природних умовах обитающая у водоймах Північної й Північно-Східної Австралії. Це дуже гарна риба з переливчастим фарбуванням, що міняється залежно від висвітлення від червонуватої до синьо-зеленої. Плавці пофарбовані в оранжево-червоний цвіт, на тулуб розкидані коричнюваті цятки.
У більших акваріумах райдужна рибка досягає 7 див у довжину, стаючи статевозрілої при довжині 5 див.
Оптимальна температура для змісту цих риб, що люблять чисту, прозору воду, становить 23—25°С, хоча вони й переносять її зниження до 10—12°С. Годувати їх можна як живим, так іноді й сухим кормом. Розведення райдужних рибок не представляє великої складності. Для ікрометання їх краще пересаджувати зграйкою в спеціальні судини з більшою кількістю рослин, на які самка відкладає свої ікринки, постачені клейкими нитковидними придатками. Нерест іде в ранкові годинники й триває протягом довгого періоду: кожна самка може вимітати 150— 200 ікринок. Ембріональний розвиток при 25°С триває 7—10 днів.
Найбільш великі з меланотениевих, наприклад новогвінейські сентанская радужница (Chilatherina sentaniensis) і гребнечешуйная радужница (Glossolepis incisus) з озера Сентани, мають місцеве промислове значення. Для їхнього лову місцеві жителі – папуаси – користуються спеціальними пастками, зробленими з галузей чагарників: риби збираються під захист цих галузей, які потім оточують сіткою й витягають із води разом з уловом.