СІМЕЙСТВО ПОЛУРИЛОВИЕ (HEMIRHAMPHIDAE)

Полуриловие одержали свою назву завдяки нерівномірному розвитку щелеп: верхня щелепа в них коротка, а нижня, як правило, у тім або іншому ступені подовжена (правда, у деяких пологів дуже незначно). Характерні для полурилов також маленький рот, досить велика луска й короткі грудні плавці. Полурили мають темно-синю або коричнювату спину й сріблисті боки й черево, а уздовж середньої лінії тіла часто проходить темна смуга, що відливає металевим блиском.
До сімейства полурилових ставиться близько 10 пологів з 60 видами. Це дрібні й середньої величини риби (довжиною від 6-7 до 60 див), що ведуть стайний спосіб життя й харчуються планктонами й дрібної рибешкой. Є припущення, що довга нижня щелепа використається напіврилами як знаряддя, за допомогою якого вони наносять своєму видобутку удари, що хльостають. Ці риби звичайно тримаються в самої поверхні води й при переляку часто викидаються в повітря, причому деякі види можуть вискакувати на поверхню, залишаючи у воді тільки нижню частину хвостового плавця, і швидко сковзати по ній, переборюючи таким способом досить більші відстані (до 70 м). Така особливість біології в ході еволюції групи послужила, імовірно, основою для переходу до дійсного польоту в повітряному середовищі. Полурили зустрічаються в морських, солонуватих і прісних водах. Морські види живуть переважно в прибережній зоні, причому деякі з них заходять іноді навіть в опріснені естуарії й бухти. Вони особливо характерні для тропічних і субтропічних вод, за межами яких зустрічаються вкрай рідко. Одне з деяких виключень представляє поширення японського напіврила (Нуроrhamphus sajori), що живе в берегів Японії (на північ до Хоккайдо) і Кореї й Радянського Приморья, що заходить у літню пору у води (затока Петра Великого, Південний Сахалін). Японський пол-рил досягає довжини 25 див. Як й інші полурили, він має цілком їстівне й досить смачне м’ясо, але промислове значення його невелико.
У водах відкритого океану полурили представляють більшу рідкість, за винятком тих випадків, коли вони супроводжують дрейфуючі скупчення водоростей. Тільки два види – длиннорилий напіврил, або длиннорил (Euleptorhamphus viridis), і летучий напіврил (Охуроrhamphus micropterus) – ставляться до постійних мешканців пелагиали відкритого океану, причому останній навіть розмножується вдалині від берегів. На відміну від інших полурилов, які відкладають на рослинність ікру, постачену нитковидними виростами, цей вид має плавучі ікринки, що проходять розвиток у товщі води. Длиннорилий і летучий полурили мають досить більші грудні плавці й мають здатність до планіруючого польоту над водою, здійснюваному по тім же принципі, що й поле летучих риб, але менш зробленому. Длиннорил може пролітати до 50 м, причому під час польоту витягнуте тіло риби зберігає пряме положення тільки в передній частині, а задня половина тулуба під дією власної ваги сильно изгибается донизу. Гранична дальність польоту летучого напіврила, що не має подовженої нижньої щелепи й навіть по зовнішньому вигляді сильно нагадує дійсну летучу рибу з маленькими «крильми», також не перевищ
На відміну від морських полурилов, що населяють тропічні й субтропічні води всього миру, прісноводні види зустрічаються тільки в ріках Південної й Південно-Східної Азії й Північної Австралії. Як правило, вони мають менші розміри, чим їхній морські родичи. Бійцівський напіврил (Dermogenys pusillus), наприклад, не досягає більше 7, 5 див у довжину, а статевозрілим стає вже при довжині 5 див. Ця рибка, батьківщина якої річки й солоноватоводние водойми Індонезії (Ява, Суматра, Калимантан), півострова Малакка й Таїланду, розводиться й аквариумистами. Як й інші прісноводні види цього сімейства, бійцівський напіврил належить до числа живородних риб. Самка після восьминедельного виношування приносить 12-20 мальків, що мають при народженні довжину менш 1 див.
Незважаючи на свої малі розміри, бійцівські полурили досить агресивні рибки, і між самцями можуть відбуватися дійсні бої. Під час таких бійок супротивники вистачають один одного за щелепи, поперек тулуба, за голову або за плавці й лише зрідка наносять уколи нижніми щелепами. Втім, бійки рідко приводять до смертельного результату. У Таїланді ці полурили, як і бійцівські рибки-петушки, використаються місцевими жителями для пристрою змагань, на результати яких полягають грошові парі. Для цього двох самців поміщають у плоску непрозору судину, у якому вони негайно вступають у бій, а глядачі спостерігають за боєм, оцінюючи дії суперників. Звичайно сутичка триває 15-20 хвилин, але за допомогою селекції виведені такі породи бійцівських полурилов, які можуть годинниками вести запеклу боротьбу аж до повної знемоги.