СІМЕЙСТВО ГАМБУЗИЕВИЕ АБО ПЕЦИЛИЕВИЕ (POECILIIDAE)

Дане сімейство найбільше багато видами серед живородних карпозубообраз-них. Гамбузиевие живуть у дрібних водоймах Америки від Іллінойсу й Нью-Джерсі на півночі до Аргентини на півдні.
Деякі види гамбузиевих розселені людиною далеко за межі їхньої батьківщини, в інших частинах світла, з метою використання їх для знищення комарів. Особливо знаменита щодо цього звичайна гамбузія (Gambusia affinis), що має розміри 3, 5—7, 5 див. Гамбузія здатна пожирати величезні кількості личинок і лялечок комарів, особливо в негусто зарослих дрібних стоячих водоймах. У Каліфорнії, наприклад, гамбузію спеціально розводять для боротьби з малярійними комарами, чисельність яких вона сильно знижує. Один час її широко розвозили із цією метою по усім світі. В 1920 р. Міжнародний Червоний Хрест запросив партію гамбузії для акліматизації в Італії й Іспанії. Гамбузія дуже швидко розмножилася в стоячих водах, місцями водойми буквально кишіли гамбузією. Протягом деякого років гостра епідемічна малярія в Італії скоротилася до спорадических випадків. З Іспанії гамбузію перевезли в Палестину, на Філіппінські й Гавайські острови, в Аргентину. У СРСР гамбузію завезли з Італії в 1925 р. спочатку в Абхазію (Сухумі), а потім розселили її по всьому Кавказу, на Україні, у Середній Азії. При температурі нижче 10° С гамбузія заривається в іл і впадає в спячку. Нерестует при 18—
У більшості гамбузиевих самок крупніше, а самці дрібніше, пофарбовані, як правило, яскравіше й мають подовжені спинний і хвостовий плавці. У самок анальний плавець округлий. У молодих самців він має ту ж форму, але до періоду полового дозрівання передні промені цього плавця подовжуються й перетворюються в спеціальний копулятивний орган – гоноподий, службовець для запліднення ікри усередині тіла самки. Форма й розміри гоно-подия різні в різних видів, що утрудняє гібридизацію видів у природі. Внутрішнє запліднення властиво всім видам гамбузиевих, причому порція, що потрапила усередину тіла самки, сперми може зберігатися там тривалий час, запліднюючи трохи що послідовно дозрівають порцій ікри. Розвиток ікринок усередині тіла самки відбувається здебільшого за рахунок живильних речовин, що перебувають усередині яйцеклітин: це так називане яйцеживорождение. Тривалість внутрішньоутробного розвитку становить звичайно від 22-30 до 40 днів, а іноді й більше залежно від пори року, умов життя й розмірів самки. Всі гамбузиевие роблять на світло відразу мальків, кількість яких у калі по-різному й залежить від видових особливостей, а також від умов життя, віку й величини самки. Звичайно виметивается 30-50 мальків протягом одного родового періоду, але в самих великих мечоносців їх буває іноді понад 200. Навпроти, гетерандрия (Heterandria formosa) виметивает щодня по 2-3 малька протягом родового періоду в 6-10 днів, причому паузи між цими періодами становлять 4-5 тижнів. Гетерандрия, до речі сказати, одна із самих дрібних відомих риб і сама дрібна з карпозубообразних: розміри її самців 1, 5-2 див, а самок – до 3 див. Мальки, як правило, народжуються цілком сформованими й самостійними. Вони опускаються на дно, але негайно піднімаються до поверхні води, де заповнюють плавальний міхур повітрям. Вони відразу ж починають харчуватися дрібними безхребетними й активно уникати небезпечних для них дорослих риб. Батьки не проявляють ніякої турботи про потомство й або цілком байдужі до мальків, або (у деяких видів) охоче їх пожирають.
У деяких видів гамбузиевих є своєрідні особливості відносно чисельності самців і самок. Так, у живучої в Мексиці амазонської молли (Mollienesia formosa) у природі зустрічаються тільки самки, а самців немає зовсім. Виявилося, що самок цього виду запліднюють самці двох інших видів молли (Mollienesia latipinna, М. sphenops), що живуть у тих же водоймах і підлог, що мають нормальне співвідношення. При цьому, однак, дійсного запліднення не відбувається, тому що ніяких ознак цих видів у потомстві не проявляється. Ядро проникаючі в яйцеклітину сперматозоїда не зливається з ядром яйцеклітини, а тільки стимулює його до самостійного розвитку, причому розвиваються тільки самки. Це так званий гіногенез.
Завдяки винятковій невибагливості до умов змісту й годівлі, яскравому фарбуванню й своєрідному поводженню багато видів гамбузиевих стали улюбленими акваріумними рибками в усім світі. Особливою популярністю користуються Мечоносці й Платипецилии (Xiphophorus), Моллиенезии, або Молли (Mollienesia), Гирардинуси (Girardinus), кауди (Phalloceros caudomaculatus), гуппи (Lebistes reticulatus).

Аквариумистами виведено багато нових форм гамбузиевих, що розрізняються по фарбуванню, величині й формі спинних і хвостових плавців. Так, за допомогою добору виведені чернобархатние гирардинуси, чорні моллиенезии. За допомогою штучного запліднення, міжвидовій гібридизації й наступній селекції від зеленого мечоносця (Xiphophorus helle-ri) і платипецилии (X. maculatus) виведені мечоносці червоні, чорні й строкаті. У результаті мутацій з’явилися мечоносці, пецилии й моллиенезии з довгими спинними плавцями; в останніх виведені форми з лирообразним хвостом. Відомо багато альбинотических форм – із червоними очами й тілом, позбавленим пігменту.
Особливо численні й різноманітні як за формою плавців, так і по фарбуванню різні породи гуппи. Розмаїтість їх так велика, що довелося встановити певні стандарти порід, і, наприклад, для форми хвостового плавця встановлено 11 стандартів: лопатовид-ний, голкоподібний, списоподібний, круглий, верхній меч, лировидний, вееровидний, шлейфовидний й ін.
Багато цікавих порід виведено радянськими аматорами.