СІМЕЙСТВО КІШКИ-СОМИ АБО КОТЯЧІ СОМИ (ICTALURIDAE)

Донедавна сімейство було чисто американським. Ці соми живуть у різноманітних водоймах Північної Америки. Вони також близькі до косаткам, але в сомів-кішок більше променів у черевних плавцях і на піднебінні відсутні зуби. посилання, Що Зустрічаються в літературі, на перебування сомів-кішок у Південно-Східній Азії помилкові: за них приймали косаток. Все-таки один вид – американський сомик-кошка, або амиур (Amiurus пе-bulosus), – «переплив» за допомогою людини в 1885 р. океан і розмножився спочатку в акваріумах аматорів, а потім у водоймах Західної Європи. В Америці він населяє водойми від області Великих озер на півночі до Флориди на півдні (в Америці його називають чомусь рогатим сомом). Американського сома завезли в озера й ставки Західної Білорусії, де він розмножився й став об’єктом місцевого промислу.
В американського сомика тіло голе, у спинному й грудному плавцях колючки, вусів 4 пари. Фарбування його сильно змінюється залежно від умов перебування, звичайно темно-коричнева, у відбитому світлі із зеленуватим відтінком, черево світле, іноді плямисте. Нерідко попадаються зовсім чорні екземпляри, рідше білі – альбіноси. Розміри до 45 див, частіше 30 див, вага до 1, 5-2 кг.
Сомик-кошка невибагливий і може харчуватися найрізноманітнішою їжею. В основному він харчується водними безхребетними, але при нагоді охоче знищує ікру й мальків інших риб, у тому числі набагато більше коштовних у промисловому відношенні. Тому акліматизацію його у водоймах Європи варто вважати непродуманої, і навряд чи бажано подальше розселення сомика.
Розмножується американський сомик на початку літа, коли вода прогріється до 18— 20°С. Самка відкладає на водну рослинність або ж просто на дно водойми 3-4 тис. досить великих (3-4 мм), схожих на лягушечьи ікринок, укладених у слизову оболонку. Під час нересту сомики розбиваються на пари. Самець запліднює ікру й потім охороняє її й личинок, що вийшли з її, доти, поки в них не розсмокчеться желточний мішок. Коли молодь переходить до активного харчування, турботи самця кінчаються.
Американський сомик, як це показали досвіди, добре чує звуки, що переходять із повітряного середовища у воду (удари, дзенькіт дзвіночка).
У Північній Америці живе багато родичів сомика-кошки. Деякі види досить великі й використаються промислом, інші цікаві своїм способом життя. Деякі пологи (Satan, Troglo-glanis) живуть у печерних озерах і навіть проникають в артезіанські басейни на глибину понад тисячу метрів під землею. У підземних видів звичайно безбарвного, позбавленого пігменту шкіра, очі скорочені, але сильно розвинені вусики та інші органи дотику й нюху.