ЗАГІН СОМООБРАЗНИЕ (SILURIFORMES)

Сомообразние дуже близькі по будові до карпообразним і раніше звичайно розглядалися як підзагін останніх. Однак представники цього загону сильно відрізняються від властиво карпообразних. У сомів немає дійсних луски; тіло їх або голе, або покрито кістковими пластинками. Навколо рота звичайно є трохи пара вусів. У багатьох є жировий плавець, схожий на плавець лососевих і харацинових. Деякі ознаки свідчать про велику стародавність цього загону. Наприклад, шкірної кістки на голові іноді розташовуються поверхово, у ряду видів є на черепі так називане пинеальное отвір для епіфіза – рудиментарного світлочутливого органа, якому можна назвати третім оком. Іноді зустрічаються й шкірні зуби, дуже схожі на зуби акул. У грудних, а іноді й в інших плавцях у сомів розвиваються сильні колючки.

Сомообразние дуже різноманітні. Серед них є гіганти, що досягають 300 кг ваги (наш звичайний сом), і двухсантиметровие карлики, хижі й мирні риби, паразити, власники електричних органів, мешканці боліт і порожистих гірських рік. Деякі можуть плазувати по суші й дихати атмосферним повітрям, інші переселилися в підземні води й попадаються в артезіанських колодязях. Тільки морські води їм далекі: у море переселилося лише два сімейства з 28-30 сімейств, виділюваних сучасними вченими. Не люблять сомообразние також низьких температур, тому в північних водоймах зустрічаються рідко. Відомо більше 1200 видів сомообразних і близько 150 пологів; левина частка їх живе в тропічних і субтропічних областях Південної й Центральної Америки, Африки й Азії. У ріках Австралії й Мадагаскару немає сомів, крім удруге переселилися в прісні води з моря. Очевидно, ця група сформувалася пізніше ізоляції зазначених масивів суши, імовірно, наприкінці крейдового періоду або початку третинного періоду – 60- 70 млн. років до нашої ери. Відокремившись від загального стовбура харацинових, гимнотових і коропових, вони зберегли веберов апарат – ряд кісточок, що з’єднують лабіринт внутрішнього вуха із плавальним міхуром.
Незважаючи на разючу розмаїтість сомообразних, у їхньому способі життя можна знайти загальні риси. Переважна більшість видів цієї групи – неважливі плавці, що не роблять далеких міграцій. Майже всі соми – хижаки, що поїдають дрібну рибу й водних, переважно донних тварин; растительноядних форм дуже мало. Зір у сомів не грає в добуванні їжі істотної ролі, набагато більше розвинене дотик, важливими органами якого є вусики. Серед сомів багато нічних форм і хищников-засадчиков.
Інші риси загону ми розглянемо на прикладі окремих, найцікавіших сімейств.