СІМЕЙСТВО ЧУКУЧАНОВИЕ (CATOSTOMIDAE)

Чукучановие близькі до коропового й зовні схожі на них. На відміну від коропових численні (більше 10), досить тонкі глоткові зуби в чукучанових розташовуються в один ряд, жерновка проти них на нижній поверхні черепа немає. Губи товсті, покриті ворсинками. Рот висувний, нижній. Усиков немає. Тіло покрите лускою. Сімейство включає 14 пологів, близько 70 видів. 12 пологів зустрічається тільки на території Північної Америки, один рід – Чукучан (Catastomus) – загальний для Північної Америки й північного сходу Сибіру, другий, азіатський рід – Миксоциприн (Myxocyprinus) – живе в Китаєві (басейн Янцзи). Чукучановие відбулися від коропових, очевидно, у Східній Азії, звідки й розселилися в Америку. Американських чукучанових і коропових риб можна розрізняти за формою тіла. У чукучанових відстань від початку рила до анального плавця в 2, 5 рази більше, ніж відстань від початку анального плавця до хвостового плавця, а в коропових ця відстань менше. Виключенням є короп, в
Чукучановие розпадаються на дві групи. Перша – високотелие риби, з довгими, тонкими нижнеглоточними костями, дрібними частими глотковими зубами, відносно довгими й частими зябровими тичинками. Це головним чином мешканці рівнинного плину рік. Вони харчуються дрібними безхребетними, іноді рослинністю, мають досить великі розміри. Иктиобус, або буйвіл-риба (Ictiobus cyprinellus), досягає 120 див довжини; карпиодес (Carpiodes сурrinus ), що відрізняється довгим, схожим на флагшток, другим променем спинного плавця, досягає довжини більше 65 СМ, а ваги більше 5 кг. Багато карпиодеса ловлять в озері Эри, де він є й об’єктом спортивного рибальства. Друга група містить риб з подовженим, веретеноподібним тілом, більше короткими нижнеглоточними костями й більше сильними глотковими зубами. Зяброві тичинки більше короткі, рідкі. Ці види населяють переважно швидкі ріки, харчуються бентическими безхребетними. Розміри риб цієї групи менше, хоча самі великі види досягають 60 див.
Моксостома (Moxostoma) включає близько 24 видів. У гірських річках, що впадають у Мексиканську затоку, зустрічається дуже своєрідна мексиканська моксостома (М. poecilurum), нижня лопата хвостового плавця в якої чорна й длиннее верхньої.
Дуже характерний плямистий чукучан (Minytrema melanops), у якого на кожній лусці є чорна пляма. Він живе в більших ріках східних штатів США, досягає довжини 45 див.
Звичайні Чукучани (рід Catostomus) представлені в Америці 20 видами, розповсюдженими переважно на заході. Деякі види досягають довжини 60 див.
Цікаве пристосування до життя в ріках зі швидким плином є у великого колорадського горбатого чукучана (Xyrauchen texanus), що досягає 60 див довжини. У цього виду спина за головою піднімається різким горбом, що має форму спрямованого нагору корабельного кіля. Такий пристрій сприяє, очевидно, притисканню риби плином до дна й гарної обтічності її тіла. Подібним же чином улаштована спина в примітивного китайського миксоциприна.
Всі чукучановие відкладають донну ікру. Одні нерестуют на швидкому плині й кам’янистому ґрунті, інших – у затишних місцях, часто на рослинності. Ікрометання відбувається навесні й у першій половині літа. Самці звичайно дрібніше самок. Під час нересту в них з’являється шлюбне вбрання у вигляді більше яскравого фарбування й рогоподібних горбків -«перлової висипки». У деяких горбки є тільки на голові, а в інших вони розташовуються на тілі у вигляді окремих острівців або групуються в кілька рядів. Імовірно, це залежить від нерестового поводження риб і від навколишніх умов. Плідність чукучанових, що живуть у ріках, менше, ніж в озерних. Звичайний чукучан, або ковзан (Catostomus catostomus), населяє води басейну Льодовитого океану в Східному Сибірі від Індигірки на схід і у всій Північній Америці, у басейні Берингового моря до р. Анадир. У ріках Сибіру він утворить сибірський підвид (С. catostomus rostratus). Чукучан живе у швидких ріках з кам’янистим дном. Досягає довжини 60 див. Самці дрібніше самок. Статевозрілим стає в 5-6 років. Ікрометання відбувається в травні – червні. Ікра досить велика, діаметром близько 2 мм. Шлюбне вбрання самців у вигляді дрібних епітеліальних горбків на променях анального плавця. Молодь харчується дрібними безхребетними й діатомовими водоростями, дорослі – більшим бентосом.