СІМЕЙСТВО РАМФИХТОВИЕ АБО НОЖЕТЕЛИЕ (RHAMPHICHTHYIDAE)

Для всіх рамфихтових риб, крім довгого анального плавця, за допомогою ундуляций якого вони можуть переміщатися не тільки вперед, але й у всіх напрямках, характерний дуже довгий хвостовий відділ тіла. Тонкий і загострений, дуже рухливий хвіст цих риб служить їм свого роду органом дотику. Характерно їхнє поводження в акваріумі. Наприклад, зелена ножетелка (Eigenmannia virescens) удень звичайно нерухомо коштує, причаївшись між каменів або серед рослин. Помітивши видобуток, вона робить короткий кидок й, схопивши її, повертається хвостом уперед, безпомилково намацуючи їм дорогу в тільки що покинутий притулок. Чудово, що довгий кінець хвоста ножетелок здатний у випадку втрати до надзвичайно швидкої регенерації (відновленню). Це пристосування, безсумнівно, рятує життя багатьом рибам. Так, наприклад, у річках північно-східної частини Південної Америки близько 40% всіх пійманих дорослих ножетелок мали на хвості рани або шрами.
Багато хто ножетелки мають електричні органи, але в жодного з видів вони не дають настільки потужних розрядів, як в електричного вугра. Поле, створюване електричними органами ножете-лок, лише допомагає їм визначати місце розташування видобутку, ворога або перешкоди на шляху руху.
Розміри ножетелок звичайно невеликі й не перевищують 50—60 див, і тільки рамфихт (Rhamphichthys rostratus) досягає майже півтораметрової довжини. Цей вид відрізняється від інших ножетелок також тим, що в нього анальний отвір лежить на нижній стороні голови, на рівні вертикалі око, анальний плавець починається далеко поперед підстави грудних, а рило значно подовжене й витягнуто в трубку, подібно рилу деяких африканських клюворилов (Mormyridae).
Перебування в мілководних, густо зарослих водоймах, де звичайний у нічні годинники дефіцит кисню, привело до розвитку в деяких ножетелок пристосувань до використання для подиху кисню повітря. В Hypopomus brevirostris, наприклад, цієї мети служать відповідним чином змінені зябра.
Фарбування більшості ножетелок мають маслиново-коричневі або зелені тони. Тіло деяких з них прикрашено різними смугами й плямами. Виключення щодо цього становить чорна ножетелка (Apteronotus albifrons) із сімейства стернархових (Stern archidае). Цей вид пофарбований в інтенсивний чорний цвіт, і тільки від кінця рила до середини спини й поперек хвоста в нього проходить кілька молочно-білих смуг.
Їжу більшості ножетелок становлять чирви, личинки комах й інших безхребетних тварин, і тільки далеко не всі з них здатні поїдати дрібних риб.
Розмноження й розвиток цих риб зовсім не вивчені.