СІМЕЙСТВО ПИРАНЬЕВИЕ (SERRASALMIDAE)

Похмуру славу здобули південноамериканські Піраньї (Serrasalmus, Rooseveltiella, Pygocentrus), гострі зуби й сильні щелепи яких дозволяють миттєво вирвати шматок тіла або відрізати палець, незважаючи на наявність кістки усередині. Американські вчені описують піранью як нічого не рибу, що боїться, здатну блискавично атакувати тварина якої завгодно величини. Нападає не одна риба, а ціла зграя, причому піранью залучають сплески й рух у воді, а як тільки вона відчує захід крові, її вже ніщо не удержить. Як приклад рекордної швидкості дій піраньї вказують, що, наприклад, стофунтовая тушу свинки-капиба-ри очищається ними до кістяка всього за одну хвилину. Розрізняють кілька видів піраній, з яких особливо небезпечні для чоловік чотири, у тому числі звичайна піранья (R. nattered), довжиною до 30 див, і восточнобразильская більша піранья (P. piraya), що досягає довжини 60 див. Інші види цих риб дрібні.
Незважаючи на описаний вище вдачу піраньї в природі, її часто тримають в акваріумах. У цих умовах зовсім втрачається агресивність, властива величезним зграям піраньї в природі. В акваріумах піранья – нервова, полохлива риба.
Зовні дуже схожі на піранью нерідко разводимие в акваріумах риби-долари (пологів Methynnis й Myleus), що харчуються, однак, молюсками й що мають моляровидние зуби, що труть, а не посаджені у вигляді зустрічних зубів пилки гострі як бритва зуби піраньї.