ЗАГІН ЭВГЛЕНОВИЕ (EUGLENOIDEA)

Значний інтерес представляє загін эвгленових (Euglenoidea), тому що в межах цієї групи зустрічаються всі типи харчування — від типово рослинного (аутотрофного) до типово тварини (анімального). Численні види роду эвглена (Euglena) широко поширені в прісноводних водоймах, особливо часто вони зустрічаються в забруднених водах. Будова эвглен представлена на малюнках 40 й 53. Эвглени постачені одним жгутиком. У передній частині тіла їх розташовані скорочувальна вакуоля і яскраво-червоне вічко (стигма). У цитоплазмі втримуються зелені хроматофори, що несуть хлорофіл. Форма хроматофорів у різних видів різна. Зовнішній шар цитоплазми утворить пелликулу. У багатьох видів вона буває структурована: несе розташовані рядами стовщення (мал. 53). Тіло деяких эвглен покрите дуже тонкої еластичної пелликулой. Ці організми здатні скорочуватися й витягатися по поздовжній осі. В эвгленових є одне ядро з великим ядерцем.
Чудовою особливістю багатьох видів эвглен є здатність міняти характер харчування й обміну речовин залежно від умов середовища. На світлі при наявності в навколишнім середовищі мінеральних солей, що містять необхідні хімічні елементи, эвгленам свойствен типовий аутотрофний обмін. У їхньому тілі протікає фотосинтез і засвоєння неорганічних солей. Якщо тих же эвглен помістити в темряву, у розчин, що містить органічні речовини, то вони гублять хлорофіл, стають безбарвними й починають засвоювати з навколишнього середовища готові органічні речовини. У такий спосіб эвглени переходять від аутотрофного до гетеротрофного харчування. Гетеротрофне харчування здійснюється в них не шляхом заковтування оформлених часток їжі, а шляхом осмосу: поглинання розчинених у навколишнім середовищі органічних живильних речовин через пелликулу. Такий спосіб харчування називають сапрофітним. Часто, розвиваючись у забруднених водах, де є велика кількість розчинених органічних речовин, эвглени сполучають обидва типи харчування – аутотрофний і сапрофітний. Якщо знебарвлених, культивируемих у темряві эвглен знову перенести на світло, то через короткий проміжок часу вони знову зеленіють і переходять до аутотрофному харчування. Таким чином, ми бачимо, що нанизших щаблях розвитку органічного миру тваринний і рослинний тип обміну нерізкий відмежовані друг від друга.
У загоні эвгленових є пологи й види, які остаточно загубили здатність до аутотрофному типу обміну речовин і при всіх умовах не синтезують хлорофіл. Деякі з них, здатні заковтувати оформлені частки їжі, перейшли вже до сьогодення тварині типу харчування й обміну речовин (наприклад, пологи Peranema, Urceolus).