СІМЕЙСТВО СИНАФОБРАНХОВИЕ АБО СЛИТНОЖАБЕРНИЕ ВУГРИ (SYNAPHOBRANCHIDAE)

У це невелике сімейство виділяються пофарбовані в чорний цвіт глибоководні вугри, що відрізняються своєрідним пристроєм зовнішніх зябрових щілин, рудиментарною лускою й конічної головол. Зяброві щілини в них злиті в одну й зміщені на горло. Поширено злитно-зябрових вугрів на глибинах до 3—4 тис. м у всіх океанах. Виділяються три роди; найбільш відомий Синафобранх (Synaphobranchus), із щоками, покритими лускою, і Гистиобранх (Histiobranchus), у якого щоки голі. Атлантичні слитножаберние вугри проявляють чудовий паралелізм із річковим вугром. Нерестяться вони на глибинах Саргассова моря, і потім їхньої личинки — лептоцефали — розносяться плинами в райони, де на 100-метровій глибині температура від 10 до 20°С. Личинки одного із синафобранхов (S. infernalis) повторюють у море поширення личинок американського річкового вугра, а личинки іншого виду (S. pin-nata) несуться Гольфстрімом до берегів Європи. Але на відміну від річкових вугрів слитножаберние вугри проход
Крім згаданих, відомо ще 12— 14 сімейств угреобразних. Більшість їх описана по окремих екземплярах, що потрапив у руки вчених із глибоководних зборів. Про спосіб життя цих риб немає поки ніяких даних. Деякі глибоководні вугри мають вигадливу форму тіла. Найбільш дивні вугри, виділювані в підзагін немихтовидних, або нитехвостих вугрів.