ЗАГІН УГРЕОБРАЗНИЕ (ANGUILLIFORMES)

До цього загону ставляться риби з дуже характерної угревидной формою тіла. Їхній тулуб не звужується до хвоста, нерідко воно також не сплюснено з боків (кругле в поперечному перерізі). Плазують і плавають вугри згинаючи тіло, як змії. По тілу пливучого вугра як би пробігає хвиля з постійною амплітудою, у той час як у риб звичайної форми ця амплітуда зростає. Спосіб плавання вугра не дозволяє досягти більших швидкостей, але зате він більше економічний. Нині живучі угреобразние позбавлені черевних плавців (звідси друга назва загону «Apodes» – безногі). М’які, без твердих променів і колючок, спинний й анальний плавці йдуть облямівкою уздовж тіла, часто зливаючись із хвостовим. Плавальний міхур з’єднаний з кишечником або скорочений. Звичайно зникає луска, шкіра слизова. У багатьох угреобразних зливаються разом і нерідко редукуються деякі кості черепа. Розвиток з метаморфозом: прозора високотелая листоподібна личинка – лептоцефал – зовсім не схожа на дорослого вугра.
У багатьох угреобразних у крові втримуються отруйні речовини — ихтиоток с и н и (наявні також у крові інших риб — коропа, лина, тунця). При безпосереднім влученні в кров теплокровних вони викликають руйнування еритроцитів. Якщо сироватку крові вугра ввести у вену теплокровної тварини, воно загине при симптомах, що нагадують укус гадюки. Ихтиотоксини небезпечні лише при влученні в кровоносну систему, тому що в шлунку вони руйнуються. Не витримують вони й нагрівання понад 58°С. Все-таки варто уникати влучення крові вугра на свіжі садна, тому що це може викликати запалення.
Майже всі угреобразние, 22 сімейства із приблизно 350 видами, — морські риби, що живуть переважно в теплих морях, але представлені й на більших глибинах. Тільки одне сімейство представлене в прісних водах.