СІМЕЙСТВО НЕОСКОПЕЛОВИЕ (NEOSCOPELIDAE)

Сімейство містить тільки три роди; два з них, Neoscopelus й Scopelengys, включають по двох або трьох виду, а один, Solivomer, — монотипический. Донедавна ці риби як найбільше примітивна група ставилися до світної анчоусам (сем. Myctophidae), але тепер виділяються в самостійне сімейство. Підстав до цьому цілком достатньо: неоскопеловим властивий інший зовнішній вигляд і ряд істотних відмінностей у будові кістяка. Крім того, у двох пологів – Скопеленгиси (Scopelengys) і Соливомери (Solivomer) – повністю відсутні фотофори. У видів третього роду – Неоскопели (Neoscopelus) – фотофори, щоправда, є, але розташовані вони безперервними рядами уздовж черева, а не відособленими групами, як у дійсних світних анчоусов. Уважається, що серед миктофовидних (Mycto-phoidei) неоскопеловие займають проміжне положення між миктофовими {Myctophidae) і зеленоглазками (Chlorophthalmidae). Від останніх вони відрізняються більшим ротом і наявністю плавального міхура.
Тіло неоскопелових риб помірковано витягнуте, з досить масивною головою. Рот великий і заходить за вертикаль заднього краю ока. Зуби на щелепах дуже дрібні. Характерно для неоскопелових риб положення анального плавця, що у них починається за кінцем підстави спинного. У всіх видів добре розвинений жировий плавничок. Довжина найбільш великих екземплярів небагато більше 20 див.
Фотофори в неоскопелов улаштовані інакше, чим у світних анчоусов. Вони мають овальну форму й лежать на поверхні черевних м’язів. Світна тканина й навколишній її чорний пігмент перебувають у задній частині органа, а його передня частина являє собою просто блискучу ділянку гуаніну, прикритого прозорою тканиною. Поперед фотофори не мають чіткої границі.
Біологія неоскопелових риб не вивчена. Відомо тільки, що вони ведуть пелагический спосіб життя на значних глибинах, від 500 до 2000 м, зустрічаючись іноді зграями. Представники цього сімейства відомі з Тихого, Індійського й Атлантичного океанів, приблизно від 35° с. ш. до 35° ю.ш.