СІМЕЙСТВО СЕАРСИЕВИЕ (SEARSIIDAE)

Сеарсиевие зовні дуже схожі на гладкого ловів, але відрізняються від них наявністю своєрідного плечового органа, що складається з підшкірного мішка, розташованого над плечовим поясом з кожної сторони тіла й откривающегося назовні невеликою шкірною трубочкою чорного цвіту. Цей орган, очевидно, продуцирует світний слиз, що може викидатися у воду, образуя яскрава хмарина й відволікаючи увагу нападаючого хижака.
Представники цього сімейства, що нараховує 13 пологів, мають темно-сіре або коричневе тіло й, як й їхній родичи — гладкоголови, сильно варіюють по зовнішньому вигляді. У дуже своєрідного плоскотелого й високого платитрокта (Р1аtytroctes apus) є м’ясисті гребені перед спинним й анальним плавцями, а черевні плавці відсутні. Унікальна будова рота описана для миририкта (Miririctus taaningi), у якого верхнечелюстние кістки замикаються з піднебінням і розташовані усередині розбіжних нижніх щелеп. Багато видів (Searsia koefoedi й ін.) володіють полосковидними світними залозками, розташованими на нижній поверхні тулуба й на голові.
Сеарсиевие живуть у глибоких шарах відкритого океану, не будучи пов’язаними із дном, і рідко ловляться на глибині менш 300—500 м від поверхні. Найбільш великі представники цієї групи досягають 25-30 див у довжину, але більшість видів має менші розміри. Всі вони харчуються планктонами й не представляють небезпеки для інших риб.
Область географічного поширення сеарсиевих охоплює всі океани, за винятком їх найбільш холодних районів. Промислового значення ці риби, природно, не мають.