СІМЕЙСТВО ГАЛАКСИЕВИЕ (GALAXIIDAE)

Галаксиевие риби поширені тільки в південній півкулі; особливо численні вони в Австралії й Тасманії (24 виду!), а також у Новій Зеландії й на островах у цьому районі (20 видів); 7 видів живуть на півдні Південної Америки, 2 — у Південній Африці, 1 вид указують для Південної Каледонии.
Тіло в галаксиевих подовжене, брус-ковидное, майже кругле в розтині; з одним спинним плавцем, відсунутим назад і розташованим над анальним, і зі звичайно усіченим хвостовим плавцем. Черевні плавці розташовані на середині черева (тільки в роду Neochanna їх немає), грудні низкосидящие, дуже рухливі. Шкіра гола, фарбування з поперечними смугами й плямами або, рідше, одноколірна. Зовні галаксиевие нагадують умбрових і даллиевих з підзагону щуковидних риб, однак у їхній будові є істотні особливості, внаслідок чого них виділяють в особливий підзагін або навіть загін. Більшість галаксиевих – дрібних риб, що мають довжину 10-15 див, тільки в одного новозеландського виду – гігантської галаксии (Galaxias alepidotus) – звичайна довжина близько 30 див і відомі екземпляри до 58 див довжини. Ця галаксия живе в болотистих, що живлять струмками річках, недалеко від моря.
Розмаїтість умов, у яких живуть галаксиевие, дуже велико: вони зустрічаються в солоній морській воді (один вид), у мулистих болотах, у рівнинних і гірських струмках, ріках й озерах, від теплих долинних озер до холодних, що покриваються льодом озер в Австралійських Альпах і гірських озерах Тасманії на висоті 1200 м.
Імовірно, цією розмаїтістю й порозумівається велика кількість видів, що розрізняють, галаксиевих.
Розрізняють 7 пологів галаксиевих, з яких два представлені тільки в Австралії (Brachygalaxias, Lepidogalaxias), один (Paragalaxias) — в Австралії й Тасманії, один (Saxilaga) — у Тасманії й Новій Зеландії, один (Neochanna) — тільки в Новій Зеландії, один (Galaxias) — в Австралії, Тасманії, Новій Зеландії, Південній Америці й Південній Африці. Ці пологи представлені в різних районах своїми, різними видами. Тільки один рід і вид – австрокобитис (Austrocobitis attenuatus) – зустрічається всюди: в Австралії, Тасманії, Новій Зеландії й на ближні до неї островах, у Південному Чилі й на Фалкандских островах, отсутствуя тільки в Південній Африці. Це зв’язано, безсумнівно, з його способом життя: тільки цей вид живе як у прісній воді струмків і рік, що стікають у море, так й в естуаріях, і в море поблизу берегів. Австрокобитис («инанга» – у Новій Зеландії, «пуланги» – в Австралії) стає статевозрілим, досягши довжини 7, 5-10 див. Риби скачуються в лютому – квітні для нересту вниз по ріках і відкладають ікру на банках у верхнього краю високого весняного припливу, у солонуватій воді. Відкладена ікра прилипає до водної рослинності й на дно в її корінь й успішно розвивається тут. Ікра дуже витривала й витримує навіть тимчасове висихання. Експерименти показали, що ікра австрокобитиса добре розвивається як у морський, так й у прісній воді. личинки, Що Вилупилися, випливають у море й ростуть там протягом декількох місяців д
Масовий хід нагору по ріці «вайтебэйт» австрокобитиса й інших видів галаксий використається для спеціального промислу: рибки дуже смачні і їх посилено ловлять, використовуючи улов для виготовлення консервів.
Личинки галаксий з гірських річок спливают в озера, також досягають стадії «вайтебэйт» і піднімаються густими зграями з озер у ріки.
Австрокобитиси й інші види галаксий харчуються в ріках й озерах переважно личинками комах, будучи чудовими винищувачами комарів. Вони надзвичайно витривалі й добре живуть в акваріумах. Деякі з них дуже гарні, наприклад маленька чернополосая брахигалаксия (Brachygalaxias pusillus) із Західної Австралії, що має довжину всього 4 див.
Деякі галаксиевие добре живуть у воді різної солоності, від прісної до морської; такі, крім австрокобитиса, наприклад, обоє південноафриканських виду.
Галаксиевие, що живуть у пересихающих болотних водоймах, можуть переживати посушливі сезони, зариваючись в іл подібно південноамериканським й африканським двоякодишащим рибам. Такі, наприклад, одна тасманийская галаксия (Galaxias upcheri) і новозеландська неоханна (Neochanna apoda), а також, очевидно, угревидная тасманийская саксилага (Saxilaga anguilliformis).
Систематика розроблена недостатньо. Пропонувалися різні гіпотези для пояснення чудового характеру поширення галаксиевих, присутності їх на широко роз’єднаних океанами материках південної півкулі – в Австралії, Новій Зеландії, Південній Америці, Південній Африці. Чи свідчить це про ніколи колишнє з’єднання цих материків? Або витривалі рибки могли бути рознесені великим плином західних вітрів? Питання залишається відкритим.