ПІДРОДИНА КИЛЕГОРЛИЕ, АБО ПИЛОБРЮХИЕ, ОСЕЛЕДЦЯ (PRISTIGASTERINAE)

Ця група чисто тропічних пологів сельдевих риб характеризується сильно стислим з боків, приостренним по черевному краї тілом, з пиловидно-зазубренним черевним кілем з луски, що простирається й уперед, на горло. Рот майже у всіх верхній або напівверхній. Анальний плавець у них довгий, утримуючий більше 30 променів; черевні плавці малі (в Pellona й Ilisha) або відсутні (в інших пологів). У цю групу входять 8 пологів з 37 видами.
По зовнішньому вигляді різні пологи пилобрюхих оселедців представляють різні щаблі спеціалізації. Найменш спеціалізовані й трохи нагадують по зовнішньому вигляді алоз або гільз згадані вже риби пологів Пеллона (Pellona) і Илиша (Ilisha). У них є черевні й спинні плавці, тіло високе або середньої висоти, анальний плавець містить від 33 до 52 променів і починається звичайно за серединою тіла.
Пеллона широко поширена уздовж берегів Індійського океану, заходячи на південь далі всіх інших пилобрюхих оселедців: на заході до Наталя в Південно-Східної Африки, на сході до затоки Карпентария й Квинсленда (Австралія). Вона численна в східних берегів Індії.
Рід Илиша (Ilisha) містить близько 60% усього числа видів пилобрюхих оселедців — 23 виду. 14 видів илиш живуть у берегів Індії, Індокитаю й Індонезії, з них 4 поширені й далі до півночі, уздовж Південно-Східної Азії аж до Південно-Китайського моря; далі на північ, у Східно-Китайському морі, зустрічаються 2 види, а в Жовтому і Японському — один: илиша східна (Ilisha elongata). Илиша східна поширена від Індії до південної частини Японського моря, на північ до затоки Петра Великого (у періоди потепління) і затоки Тояма. Це сама велика з пилобрюхих оселедців. У Японському й Жовтому морях вона досягає довжини 60 див. Є коштовною промисловою рибою Жовтого моря, даючи тут улови від 10 до 34 тис. т. Зграї східної илиши підходять для нересту в травні — червні до усть рік Північного Китаю й Західної Кореї. Нерест відбувається в предустьевих просторах й в устях рік при температурі води 23—26°С и солоності від 12 до 23, 7/00. Ікринки плавучі, досить великі (2, 2-2, 5 мм у діаметрі), пос
Інші 6 пологів пилобрюхих оселедців позбавлені черевних плавців. Дуже своєрідний з них Пристигастер (Pristigaster). У пристигастера (один вид – Р. cayanus) контур черева дугоподібно випнутий, і за формою тіла ця вигадлива рибка дуже нагадує прісноводну літаючу клинобрюшку (рід Gasteropelecus), однак грудні плавці в неї короткі й не мають потужної мускулатури. Пристигастер розповсюджений у водах Гвіани й Бразилії, піднімається в ріки, аж до верхів’їв системи Амазонки.
З інших 5 пологів пилобрюхих оселедців три роди американські, що зустрічаються або тільки в тихоокеанського узбережжя Центральної Америки (рід Рlоsteostoma), або представлені одним видом у тихоокеанських водах й одним-двома видами — в атлантичні (пологи Odontognathus, Neoopisthopterus). Один рід (Opisthopterus) представлений трьома видами в тихоокеанського узбережжя Панамського перешийка й Еквадору й двома видами в Індійському океані й у південно-західній частині Тихого океану, у берегів Індії, Індокитаю й Індонезії. Нарешті, крайній щабель розвитку убік подовження хвостової частини тіла являє собою раконда (Raconda russelliana), що живе у водах Індії, Індокитаю, Індонезії. У раконди анальний плавець починається поперед середини тіла, у ньому 83-92 лучачи; голова маленька, круто спрямований догори; немає не тільки черевних плавців, але й спинного.