ПІДРОДИНА ТУПОРИЛІ, АБО ЗОБАТИЕ ОСЕЛЕДЦЯ (DOROSOMATINAE)

Тупорилі, або зобатие, оселедця, що мають коротке, високе, стисле з боків тіло, із черевним пильчатим кілем з луски, представляють своєрідну групу. На відміну від всіх інших сельдевих рило в них майже завжди виступаюче, тупо закруглене; рот маленький, нижній або напівнижній; шлунок короткий, мускулистий, що нагадує зоб у птахів. Анальний плавець досить довгий, від 18-20 до 28 променів; черевні плавці розташовані під початком спинного або ближче спинного до переднього кінця тіла, у них 8 променів. Майже у всіх видів є темне «плечове» пляма збоку, за верхом зябрової кришки; у багатьох, крім того, є 6-8 вузьких темних поздовжніх смуг уздовж боків. У більшості пологів і видів останній (задній) промінь спинного плавця витягнуть у довгу нитку; тільки у видів двох пологів (Anodontostoma, Gonialosa) він не витягнутий. Це илоядние й питающиеся фітопланктоном риби заток, естуаріїв, рік тропічних і почасти субтропічних широт, що не представляють великої харчової цінності внаслідок к
Американські Доросоми (Dorosoma) досягають довжини 52 див, звичайні розміри 25—36 див. Північна доросома (D. cepedianum) живе в солонуватих прибережних водах, ріках й озерах атлантичного басейну Північної Америки, від Південної Дакоти (близько 44° с. ш.), Великих Озер і мису Код (42° с. ш.) до Мексики; південна доросома (D. petenense) — від р. Огайо (приблизно 38—39° с. ш.) до Флориди й Мексиканської затоки, уздовж берега якого на південь до Гондурасу; мексиканська (D. anale) — в атлантичному басейні Мексики й у Північній Гватемалі; нікарагуанська доросома (D. chavesi) — в озерах Манагуа й Нікарагуа; західна доросома (D. smithi) живе тільки в ріках Північно-Західної Мексики. Північна доросома численна в ріках Чесапикского затоки, восени й у самій затоці. Доросоми нерестяться в прісній воді; нерест північної доросоми переважно у квітні — червні при температурі води від 10 до 23°С; ікринки донні, що прилипають до субстрату, дрібні (0, 75 мм), з одні
На заході Тихого океану, у берегів Японії й Китаю, поширені два види тупорилих оселедців — коносир (Копоsirus punctatus) і клупанодон (Clupanodon thrissa). Коносир заходить на північ до затоки Петра Великого, звичайний у прибережних водах Жовтого моря й у предустьевих просторах. Досягає довжини 20, максимально 32 див. Харчується фітопланктоном. Нерест у море, у квітні — травні, при температурі води 11, 5—20°С; ікринки плавучі, з малим кругожелтковим простором, з жировою краплею.
Поряд з коносиром і клупанодоном у Південної Японії й у Жовтому морі зустрічається ще один вид тупорилих оселедців — японська нематалоза (Nematalosa japonica). Інші види роду Нематалоза (Nematalosa) живуть в индоокеанских берегів Південної Азії, від Аравії (N. arabica) до Малайї, а в Тихому океані – у берегів Індонезії, В’єтнаму, Філіппін і Тайваню (N. nasus), а також у північно-західних берегів Австралії (N. come). Нематалози живуть переважно в затоках, лагунах й естуаріях, входять у ріки.
Переважно морський спосіб життя в прибережних тропічних водах всієї Південної й Південно-Східної Азії, від Червоного моря (і південніше, до о. Маврикія) до Малайї, Індонезії, Меланезії, Філіппін, веде чакунда (Anodontostoma chacunda). Це сама звичайна з індійських тупорилих оселедців, численна в море й в естуаріях, що досягає довжини 20-22 див, у промислових уловах звичайно 10-15 див. Чакунда стає статевозрілої, досягши довжини близько 13 див, і для нересту відходить від берегів. Отнерестовавшая риба знову підходить до берегу. Ікра в чакунди плавуча, з декількома жировими краплями. Незважаючи на кістлявість, чакущгу ловлять для харчових цілей. Дуже близький до чакунде вид того ж роду (A. chanpole) постійно живе в Гангу й інших ріках Східної Індії. Разом з ним у ріках Індії й Бірми живуть ще два види особливого прісноводного роду сельдей-тупорилок Гониалоза (Gonialosa); це дрібні риби, до 10-13 див довжини.
Особливо багато представлені прісноводні сельди-тупорилки в Австралії.
Їх тут нараховують до шести видів, що відокремлюють іноді в особливий рід Флювиалоза (Fluvialosa). Вони поширені в ріках й озерах Австралії; деякі види дрібні, до 13-15 див, інші досягають досить великої величини, до 39 див довжини. Сьомий вид прісноводної флювиалози знайдений у верхніх припливах ріки Стрикленд на Новій Гвінеї. Як було зазначено вище, поряд із із цими прісноводними видами тупорилок у водах Північної Австралії є й один морський прибережний вид нематалози (Nematalosa come).