ПІДРОДИНА ГОЛОГЛАЗИЕ ОСЕЛЕДЦЯ, АБО СЕЛЬДИ-ГОЛОГЛАЗКИ (PELLONULINAE)

Підродина містить 14 пологів і понад 20 видів тропічних, переважно прісноводних сельдевих риб Америки (8 пологів), Індо-Малайського архіпелагу, почасти Індії й Австралії. Жирового століття на очах у представників цієї підродини немає або воно ледь розвинено, черево звичайно стисле з боків, рот маленький. У деяких видів австралійських пологів (Potamalosa, Hyperlophus) на спині між потилицею й спинним плавцем є зубчастий кіль із ряду щитків (луски). Більшість видів цієї групи – дрібні рибки, менш 10 див довжини. Особливо малі Корики (Corica, 4 види), що живуть у водах Індії, Індокитаю й Індо-Малайського архіпелагу. Корики не бувають крупніше 3-5 див, анальний плавець у них розділений на два: передній, що складається з 14-16 променів, і задній – з 2 променів, відділений від переднього помітним проміжком. Самої великої в цій групі є, очевидно, прісноводна австралійська селъдь-гологлазка (Potamalosa richmondia), що досягає довжини 30 див. Уздовж боків від голови до хвос
Істотне промислове значення в Індії має кувала (Kowala kowal), розповсюджена в прибережних морських водах. Вона досягає довжини 13 див, але промислові улови складаються звичайно з риб 6-7 див довжини. Тіло живий ковали жовтувато-біле, просвітчасте, уздовж середини боків проходить сріблиста смуга. Дрібна кувала підходить до Малабарскому бережу Індії в травні, стаючи усе більше численної аж до серпня; по закінченні періоду південно-західного монсуна (сезонні вітри) вона відходить у відкрите море, де її ріст прискорюється. По Малабарскому бережу Індії до-валу промишляють разом з іншими прибережними рибами – сребробрюшками й молоддю сельдевих, головним чином у вересні – жовтні, а по східному березі – із квітня до листопада.