СІМЕЙСТВО МНОГОПЕРОВИЕ (POLYPTERIDAE)

Многоперовие характеризуються подовженим і стислим з боків або вальковатьш тілом, покритим надзвичайно міцними ромбічними ганоидними чешуями. На спині є від 5 до 18 складних спинних плавців надзвичайної будови: кожен плавничок являє собою сильний шип, на задній стороні якого, ближче до вершини, сидить один або кілька м’яких променів. Добре розвитий хвостовий плавець, зовні майже симетричний, фактично неравноло-пастний, гетероцеркального будови. Підстави більших грудних плавців у вигляді м’ясистих лопат. Черевні плавці зміщені в задню половину черева або відсутні (Galamoichthys). Анальний плавець невеликий, розташовується в безпосередній близькості від хвостового плавця. Плечовий і тазовий пояси й осьовий кістяк костеніють. Тіла хребців двоввігнуті (амфи-цельние). Хрящовий череп (хондрокра-ниум) зверху покритий численними шкірними костями. Зяброва кришка складається лише із трьох елементів (відсутній межкришечная кістка). Променів зябрової перетинки, властивих костистим ри
Личинки постачені великими зовнішніми зябрами (по однієї з кожної сторони), що сидять над звичайними зябрами, які прикріплюються до гиоидной дуги й зникають через кілька тижнів після вилупления.
Многоперовие населяють прісноводні водойми тропічної Африки, віддаючи перевагу тихим заводям рік і лагуни озер з пишною водною рослинністю й тимчасові драговини, що утворяться під час розливу рік. Удень риби ховаються в укриттях на дні, «коштуючи» у характерній для них позі, обпершись на грудні плавці й на хвіст.
На видобуток виходять із настанням темряви. Завдяки спостереженням многоперових в акваріумі виявлені їх цікаві мисливські звички. Виявляється, що під час пошуків видобутку вони поводяться не як риби, а як саламандри. Трохи просунувшись уперед, многопер застигає на місці й, злегка піднявши голову, як би «прислухається» й «принюхивается». Часом у подібній стійці він може завмерти надовго. Потім треба новий кидок, і знову риба застигає на місці. Виявивши видобуток, многопер, як кішка, непомітно підкрадається до неї впритул, блискавично вистачає її й заковтує цілком. Його їжу становлять різноманітні чирви, личинки комах і дрібна рибешка.
В активне для нього час доби, уночі, многопер звичайно повільно пересувається над дном за рахунок хвилеподібного руху грудних плавців із щільно притиснутими спинними плавцями. При збудженні або при переляку спинні плавці піднімаються на зразок прапорців. При різкому кидку в русі бере участь хвостовий плавець.
Як й у двоякодишащих риб, плавальний міхур многоперов служить для подиху. Час від часу риба піднімається до поверхні води, заковтує повітря й швидко йде вниз. При зануренні надлишок повітря «стравлюється» через бризгальца. Якщо многопера, що перебуває у воді, позбавити можливості дихати атмосферним повітрям, то він гине через 2-3 години, а поза водою він може прожити приблизно вдвічі довше.
Ранні стадії розвитку многоперов ретельно вивчені. Цими відомостями ми в основному зобов’язані англійському дослідникові Беджетту, що наприкінці минулого століття й на початку нашого сторіччя зробив чотири труднейших подорожі в долину Гамбії, до верхів’їв Білого Нила й у долцну Нігеру. Під час останньої подорожі йому вдалося, нарешті, зробити штучне запліднення многопера й зібрати найцінніший ембріологічний і личиночний матеріал. За свій успіх учений заплатив життям: тропічна лихоманка, який він занедужав у болотах Африки, віднесла його в могилу. Беджетту наука зобов’язана й тими вбогими відомостями по біології розмноження многоперов, якими вона розташовує донині.
Нерест многоперов доводиться на серпень — вересень, коли починається період дощів і ріки, що здулися, затопляють величезні простори низин, що перетворюються в тимчасові болота. Сюди многопери й ідуть із рік і тут же розмножуються (принаймні тільки в затоплених заплавах ловляться самки зі зрілою ікрою, личинки й молодь). Шлюбні ігри супроводжуються, очевидно, складним ритуалом і вистрибуванням з води. Самець і самка те носяться в стрімкому танці, тісно пригорнувшись друг до друга, то розходяться, і тоді самець кружляє біля нерухомо застиглої самки, час від часу стосуючись її рилом або «пестячи» широко розправленим анальним плавцем, що здувся. Щодо запліднення й кладки ікри многоперов поки нічого невідомо. Гніздо, мабуть, зовсім не споруджується, а дрібна ікра відкладається на водну рослинність.
З настанням посушливого періоду й у міру падіння рівня води в тимчасових водоймах дорослі риби й молодь залишають їх і повертаються в ріки.
М’ясо многоперов відмінного смаку, і, незважаючи на те що воно буяє костями, у деяких районах місцеве населення здавна вживає його в їжу, шануючи за ласощі. Великих риб звичайно печуть у гарячій золі, подібно тому як у багатьох країнах печуть картоплю. Тому що луску многоперов не бере ніякий ніж, те її здирають разом зі шкірою в приготовленої риби. Дрібних многоперов звичайно насаживают на ціпок і коптять над багаттям.
З початку нашого століття окремі види многоперов стали доставляти в акваріуми Європи й Америки. У післявоєнні роки це захоплення охопило багато країн. Містити многоперов в акваріумі не представляє особливих утруднень: вони дуже невибагливі, витривалі, переносять значні коливання температури й не досягають великої величини (не більше 90 ялина в довжину). Звикають до людини настільки, що можуть брати їжу з рук. На жаль, у неволі не розмножуються.
Сімейство многоперових включає тільки 2 роди.
Рід Многопер (Polypterus) нараховує 10 видів. З них найбільш відомий нільський многопер, або бишир (Polypterus bichir), що населяє басейни озера Чад, озера Рудольфа й верхів’я Нила. Від своїх родичів відрізняються самою більшою кількістю спинних плавців (14-18) і злегка виступаючою нижньою щелепою. Дорослі риби маслиново-зелені зі спини, із сірими боками й жовтуватим черевом. Досягають 70 див у довжину. У неволі відрізняються злісним і неуживчивим характером.
Єдиний представник роду каламоихтов (Calamoichthys) — каламоихт (С. calabaricus) — живе по західному узбережжю тропічної Африки. Характеризується сильно подовженим вальковатим тілом, відсутністю черевних плавців і далеко розставленими 7-14 спинними колючками, що несуть лише по одному промені. Спина гарного маслиново-зеленого цвіту, що переходить у ясно-зелений на боках, черево жовта, чорна пляма на грудних плавцях. Досягає 90 див у довжину.
Звичайно ліниво пересувається над дном, змієподібно згинаючи тіло й щільно пригорнувши спинні плавці.