ПІДКЛАС ЛУЧЕПЕРИЕ РИБИ (ACTINOPTERYGII)

Лучеперие риби становлять понад 95% нині живучих рибообразних і риб. Опору осьового кістяка в них утворить, як правило, кістковий хребет, тільки в деяких зберігається хорда або її залишки. Підстави парних плавців не носять характеру лопати, що вдасться в плавець, покритою лускою, або така лопата невелика й кістяк її не має опорний центральної осі, а утворений рядом елементів – радиалий. Луска в більшості являє собою тонкі кісткові пластинки й тільки в деяких більше примітивних груп покрита эмалевидним речовиною – ганоином. Анальний і сечостатевий отвори, як правило, не об’єднані в клоаку й відсунуті від тазового пояса (за винятком лише примітивних хрящових ганоидних риб). Дуже характерна будова головного мозку, у якому в лучеперих риб, на відміну від лопастеперих і від всіх інших хребетних, передній мозок має тонкий епітеліальний дах, позбавлений нервової речовини.
Лучеперие риби з’явилися приблизно за 350 мільйонів років до нашої ери й були спершу представлені переважно більше примітивними групами толсточе-шуйних ганоидних риб. Протягом 100- 180 мільйонів років, у пермський і тріасовий періоди, ці групи були численні й різноманітні. Потім їхня чисельність і поширення скоротилися, почалося вимирання, і до нашого часу збереглося всього близько 50 видів цих ніколи численних більше архаїчних груп лучеперих риб. На зміну їм почали розвиватися властиво костисті риби, що з’явилися близько 200 мільйонів років тому, у середньому тріасовому періоді. Ця група розвивалася протягом перших 50 мільйонів років досить повільно. Потім, у наступні 50-70 мільйонів років, еволюція костистих риб надзвичайно прискорилася, і до кінця цього часу вони починають домінувати над ганоидними. У цей час костисті риби досягли чудової розмаїтості й згори 19 000 видів, группируемих у велику кількість загонів.
Система підкласу лучеперих риб усе ще недостатньо розроблена. Відносно прості схеми, що використалися до 1940 р., неприйнятні в цей час після докладних морфолого-таксо-номических і палеонтологічних досліджень останніх десятиліть.
Робота над новою системою ще не закінчена. У тексті цієї книги говориться про 36 загони, группируемих з метою зручності розгляду в 10 надзагонів. Приймається нижченаведена система:
Надзагін I. Ганоидние (Ganoidomorpha), з 4 загонами:
1) Осетрообразние, 2) Многоперообразние, 3) Амиеобразние, 4) Панцирникообразние.
Надзагін II. Клюпеоидние (Clupeomorpha), з 6 загонами:
5) Тарпонообразние, 6) Гоноринхообразние, 7) Сельдеобразние, 8) Лососеобразние, 9) Миктофообразние, 10) Китовидкообразние.
Надзагін Ш. Араваноидние (Osteoglossomorpha), з 2 загонами:
11) Араванообразние, 12) Клюворилообразние.
Надзагін IV. Ангвиллоидние (Anguillomorpha), з 3 загонами:
13) Угреобразние, 14) Мешкоротообразние, 15) Спиношипообразние.
Надзагін V. Циприноидние (Cyprinomorpha), з 2 загонами:
16) Карпообразние, 17) Сомообразние.
Надзагін VI. Атериноидние (Atherinomorpha), з 3 загонами:
18) Карпозубообразние, 19) Сарганообразние, 20) Атеринообразние.
Надзагін VII. Параперкоидние (Parapercomor-pha), з 2 загонами:
21) Перкопсообразние, 22) Трескообразние.
Надзагін VIII. Бериксоидние (Beryxomorpha), з 3 загонами:
23) Бериксообразние, 24) Солнечникообразние, 25) Опахообразние.
Надзагін IX. Перкоидние (Percomorpha), з 7 загонами:
26) Колюшкообразние, 27) Кефалеобразние, 28) Слитножаберникообразние, 29) Окунеобразние, 30) Скорпенообразние, 31) Камбалообразние, 32) Иглобрюхообразние.
Надзагін X. Батрахоидние (Batrachomorpha), з 4 загонами:
33) Пегасообразние, 34) Жабообразние, 35) Присоскобрюхообразние, 36) Удильщикообразние.