СІМЕЙСТВО КАЛЛОРИНХОВИЕ АБО ХОБОТНОРИЛИЕ ХИМЕРИ (CALLORHINCHIDAE)

Сімейство хоботнорилих химер представлено тільки одним родом Каллоринхи (Callorhinchus), що чудовий тим, що передня частина рила витягнута в нього у своєрідний сильно стислий з боків хобот, кінець якого різко відігнуть назад і несе поперечну листоподібну лопату. Припускають, що цей орган, що має форму сохи або, скоріше, мотики, служить одночасно і як локатор, і як лопата й що ширяюча над дном риба з його допомогою, як міношукачем, може виявляти безхребетних тварин, що зарилися в ґрунт, і з його ж допомогою відкопувати їх. Хвіст без нитковидного продовження; його вісь трохи загнута нагору, і нижня лопата хвостового плавця попереду багато вище його верхньої лопати (тобто хвіст гетероцер-кальний). Короткий анальний плавець відділений від хвостового плавця глибокою виїмкою, спинні плавці широко розставлені. Хребетний стовп позбавлений оби-звествленних- кілець, що оточують хорду. Птеригоподии самців у вигляді цільних прутків, без булавовидних здуттів на кінцях. Черевні
Представники роду каллоринхов живуть тільки в помірні й помірковано холодних водах південної півкулі — в узбережжя Південної Америки (від Південної Бразилії й Перу до Вогненної Землі), Південної Африки, Південної Австралії, Тасманії й Новій Зеландії. Питання про кількість видів у цьому роді ще не вирішений. Одні дослідники схильні розрізняти 3-4 види, а інші вважають їхніми географічними популяціями того самого виду Callorhinchus callorhinchus. Калло-ринхи нерідко досягають більше метра в довжину й ваги до 10 кг. Пофарбовані в зеленувато-жовтий цвіт, уздовж боків тіла проходить по трьох чорні смуги. Повидимому, завдяки особливим светопреломляющим властивостям слизу, що покриває їхнє тіло, тільки що піймані кал-лоринхи переливаються настільки багатою гамою сріблисто-райдужних відтінків, що її не в змозі передати ніяка кольорова фотографія. Звичайно ловляться на глибинах 5-50 м. У Тасманії більші зграї цих риб нерідко заходять у мілководні бухти й навіть у ріки. З настанням холодів спускаються на глибини до 200 м і більше. Самки відкладають величезні зародкові капсули довжиною від 17 до 42 див.
У Новій Зеландії промишляется в досить більших кількостях і йде в їжу. Свіже м’ясо каллоринха відрізняється чудовими смаковими якостями, але коштує йому зовсім небагато полежати, як воно починає віддавати аміачним заходом (особливість, до речі кажучи, характерна й для м’яса акул).